Джерело: ВСВІТІ

Людство безперервно еволюціонує. Інакше б ми так і залишилися на рівні австралопітеків, ледь спустившись з дерев. І кожну епоху свого існування людина винаходила те, що значно полегшувало її життя. Однак є кілька матеріалів, без відкриття яких наш світ ніколи не став би таким, яким ми його знаємо. До вашої уваги 5 речовин, які спричинили революцію в історії людства.

Камінь

Камінь став першим матеріалом, який змогла обробити людина, щоб полегшити собі життя. Вік найдавнішої зі знайдених на даний момент оброблених кам’яних предметів – 3,3 мільйона років.

Першою історичною епохою, яка знала кам’яні знаряддя, була Ашельска культура, що датується 1,7 млн – 120 тис. років тому, тобто існувала в період раннього палеоліту. Відома вона також тим, що в цей час первісні люди вперше вийшли за кордон своєї «колиски» – Африки.

Слід уточнити, що далеко не з кожного каменю і сьогодні вдасться виготовити якісне знаряддя праці. І мільйони років тому це також досить швидко зрозуміли. Прийнятним для обробки каменем вважався такий, який має достатню твердість, гострий скол і стійкість до появи тріщин після роботи з ним.

Різноманітність видів каменів, які обробляла стародавня людина, варіювалася залежно від поширеності певного типу, а також географічного положення первісного поселення. Так, найбільшою «популярністю» користувався кремінь, а ось, наприклад, знахідки з обсидіану найчастіше виявляють у районах розташування вулканічних порід. У той же історичний період з’являються перші свідчення «знайомства» людини з мінералами – в палеолітичних похованнях можна знайти гірський кришталь.

Область застосування каменю була досить широкою – його використовували як зброю або інструмент для сільськогосподарських робіт, а також ним піддавали обробці знаряддя з інших матеріалів, наприклад, дерева. Однак кам’яний вік все ж закінчився: основний матеріал був недовговічним і знаряддя праці швидко приходили в непридатність.

Бронза

На зміну кам’яному віку прийшов бронзовий. І це був величезний стрибок на еволюційному шляху людства. Адже, на відміну від каменя, який можна знайти буквально під ногами, бронза є сплавом міді і олова, і для того, щоб виготовити з неї знаряддя праці, слід було спочатку виплавити її саму, попередньо забезпечивши себе потрібними копалинами.

З появою бронзи пов’язане існування однієї з найрозвиненіших цивілізацій стародавнього світу – крито-мінойської (2700-1400 рр. до н. е.). Місця розташування – острів Крит, Закрос, Кносс, Тілісс, Фест. Попередники древніх греків, працюючи із бронзою, зуміли отримати більш якісні і довговічні знаряддя праці, в порівнянні з кам’яними.

Бронзовий вік подарував людям ранньої античності цілий ряд нових занять і галузей виробництва: перш за все, була освоєна технологія виплавки металу, його обробка у вигляді кування і гравіювання. Навчені цій справі майстри стали виготовляти з бронзи не тільки знаряддя праці, а й елементи захисту для воїнів і зброю, прикраси та елементи одягу, а також різні предмети побуту.

Стрімкий розвиток даної галузі спричинив збільшення обсягів міжнародної торгівлі, що, в свою чергу, сприяло активному культурному обміну з подальшим встановленням нових зв’язків. Вироби з бронзи виявилися ходовим товаром, найбільше на ринку цінувалася зброя.

Залізо

Слід зазначити, що справжню революцію спровокувало не тільки потрапляння в руки людини самого заліза, як корисної копалини, скільки відкриття технології виплавки з руди із додаванням вуглецю. Так виготовлялася сталь, яка була набагато міцнішою і довговічнішою, ніж бронза. Досягається цей ефект як раз за рахунок сплаву з вуглецем: матеріал стає більш твердим, одночасно втрачаючи у в’язкості і пластичності.

Але і сама сталь згодом зазнавала серйозних трансформацій. Люди помітили, що властивості цього матеріалу можуть варіюватися в залежності від домішок до основного складу сплаву, а також відмінностей в технології виплавки. Так, наприклад, за допомогою подібних експериментів людина отримала чавун. Різні типи сплавів з часом пристосували для виготовлення різноманітних предметів і знарядь.

У першу чергу, це торкнулося зброї. Металеві клинки були якіснішими й ефективнішими в бою. Крім того, ще в стародавні часи були винайдені сплави, зброя з яких цінується і сьогодні – це дамаська сталь і булат. Клинки з цих матеріалів приваблюють не тільки своєю якістю, але і незвичайним зовнішнім виглядом – сталь виходить «візерунковою».
Цікавий факт: на сьогоднішній день секрет технології виплавки легендарної дамаської сталі вважається втраченим. Вчені досі не можуть розгадати всіх деталей її виробництва.

Полімери

Ця речовина створила справжню революцію в історії людства, причому сталося це менше ста років тому – в 1920-1930-і роки. Саме тоді почалася ера полімерів – речовин, які представляють собою величезну довжину макромолекул, що будуються за принципом з’єднання «мономерних ланок» різними типами зв’язків. Ці ланцюжки можуть бути різними за своїм виглядом – і органічними, і неорганічними, і кристалічними.

Наскільки унікальний сам полімер, настільки різноманітна продукція, яку виготовляють з нього – це всілякі види пластика, гуми та інших речовин. Дивно, але полімерами одночасно є знайомий кожному поліетиленовий пакет і кевлар – основний матеріал, з якого виготовляють захист бронежилетів.

Кремній

Складно уявити наше життя без цього матеріалу, більше за який з хімічних елементів на нашій планеті поширений тільки кисень. А область його застосування не просто величезна – вона здається неосяжною. Але, мабуть, найміцнішу нішу кремній, як незамінний поки матеріал зайняв в електроніці та цифрових технологіях. Кожен телефон, комп’ютер і навіть сонячна батарея не зможе працювати без нього. А почалося все зі звичайного транзистора.

Незважаючи на те, що кремній є неметалом, він виявився хорошим напівпроводником. І саме ним в новому поколінні транзисторів замінили морально застарілий германій. Автором цієї геніальної ідеї був майбутній нобелівський лауреат Джон Бардін. А його винахід спричинив справжню революцію, адже, по суті, саме він дозволив народитися кремнієвій електроніці, яка розвивається ось вже не одне десятиліття, і заміни їй поки так ніхто і не знайшов.

---

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.