106 років тому авіатор Петро Нестеров уперше в світі здійснив «мертву петлю»

Джерело: Гал інфо

9 вересня 1913 року над Сирецьким військовим летовищем у Києві авіатор Петро Нестеров уперше в світі здійснив на літаку «мертву петлю». Згодом її стали називати «петлею Несторова».

 

2
Петро Миколайович Нестеров (1887-1914). Фото: gazeta.ua.

Петро Миколайович Нестеров народився 27 лютого 1887-го у Нижньому Новгороді. Закінчив артилерійське училище в Петербурзі, проходив службу на Далекому Сході. Піднімався на аеростатах у фортечній повітроплавальній роті, захопився авіацією. Закінчив офіцерську повітроплавальну школу в Петербурзі, навчався в військово-авіаційній школі в Гатчині. В 1912-му склав іспит на звання військового льотчика, був направлений у Київ виконуючим обов’язки ХІ корпусного загону 3-ої авіаційної роти.

У Києві мешкав на Печерську, став активним членом Київського товариства повітроплавання. Без попередньої підготовки здійснив переліт Київ – Остер – Ніжин – Київ, за тим же маршрутом здійснив перший у світі груповий переліт строєм. Маючи ґрунтовні знання з математики і механіки, теоретично обґрунтував можливість виконання глибоких віражів. І все літо тренувався, аби здійснити вертикальний політ замкненим колом – «мертву петлю». Тодішні двигуни під час польотів часто глухли, що призводило до гибелі пілотів. І Петро Нестеров вважав, що виконання такої фігури дозволить перезапустити двигун.

2
Петро Миколайович Нестеров (1887-1914). Фото: www.istpravda.com.ua.

 

9 вересня 1913-го на новому літаку «Ньюпор-ІV» піднявся над Сирецьким військовим літовищем і на висоті 600 метрів уперше в світі виконав «мертву петлю».

Подія викликала світовий розголос. Петро Нестеров отримав чергове військове звання, Київське товариство повітроплавання нагородило його золотою медаллю.

Загинув на початку Першої світової війни, 8 вересня 1914-го, вперше в світі здійснивши таран ворожого літака. Похований у Києві, на Аскольдовій могилі. 1938-го, після ліквідації кладовища на Аскольдовій могилі, перепохований на Лук’янівському цивільному цвинтарі.


Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Коментарі