Каплиця в Луцьку на акварелі графині Анни Потоцької
Сьогодні Віктор Літевчук представляє ще один раритет зі своєї колекції. Це акварель, намальована в XIX ст. графинею Анною Потоцькою за ескізом Людвіка Фурмана. На ній ми бачимо луцьку каплицю Скорботного Христа.
Акварель під назвою «Vue de Luck anciennement Capitale du palatinat de Volhynie» (укр. «Вид на Луцьк, колишню столицю Волинського воєводства», в польських джерелах трапляється також назва «Widok Zamku w Łucku na Wołyniu», тобто «Вид на замок у Луцьку на Волині») з’явилася внаслідок подорожі Едварда Рачинського до Константинополя та Троади в 1814 р. На її передньому плані ми бачимо каплицю Скорботного Христа, яка не збереглася до наших днів. На фоні – Луцький замок.
Малюнок за ескізом Людвіка Фурмана виконала графиня Анна-Маріанна-Ева-Аполонія Потоцька, до шлюбу Тишкевич (1779–1867 рр.), донька племінниці короля Польщі Станіслава Понятовського. Потоцька була польською художницею й мемуаристкою, малювала переважно міські краєвиди, архітектурні проєкти, пейзажі та книжкові ілюстрації.
Акварель Анни Потоцької «Вид на Луцьк, колишню столицю Волинського воєводства»
На основі акварелі Анни Потоцької Й. Й. Вагнер зробив у Лейпцигу в 1819 р. гравюру. Її опубліковано у «Щоденнику подорожі до Туреччини в 1814 р.», який побачив світ у 1821 р.
Зображення каплиці з’явилося теж на деревориті, опублікованому на першій сторінці тижневика «Przyjaciel Ludu» у № 26 від 31 грудня 1836 р. Газета виходила в Лешні в 1834–1849 рр. за фінансової підтримки Едварда Рачинського.
Дереворит із зображенням каплиці в Луцьку, опублікований у тижневику «Przyjaciel Ludu» в 1836 р.
Едвард Рачинський (1786–1845 рр.) – громадський діяч, письменник, колекціонер, засновник Бібліотеки Рачинських у Познані. В подорож свого життя він вирушив 17 липня 1814 р., поставивши за мету видати ілюстрований щоденник мандрівки, доповнений численними історичними екскурсами. Ілюстративну частину створив сілезький художник Людвік Фурман (1783–1829 рр.).
До Азії Рачинський із Фурманом пливли з Одеси, куди їхали через східні землі Першої Речі Посполитої, які також мали намір задокументувати. Дорогою мандрівники відвідали магнатські маєтки та резиденції в Україні: Умань із Софіївським парком Потоцьких та палац Яблоновських у Кривині, замки в Луцьку та Острозі. Людвік Фурман, незважаючи на те, що мав дуже мало часу, в кожному місці робив кілька ескізів. Пізніше вони стали основою для зрілих із художнього погляду творів, які згодом гравери перенесли у книгу.
«У кінцевому результаті у виданні Рачинського було надруковано майже 90 мідьоритів, але точно не відомо, яку частину ескізів використали, а від яких відмовилися під час редакційної роботи», – читаємо у «Великопольському біографічному словнику». З подорожі Україною в «Щоденнику» опублікували п’ять гравюр: «Вид на замок у Луцьку на Волині», «Руїни замку в Острозі», «Вид на Кривин», «Каскад у Софіївці» та «Святиня Канопа в Софіївці».
Над ескізами Фурмана працювало багато художників. Готуючи остаточну версію, як довідуємося зі словника, вони іноді збагачували їх фігуративним стафажем, що став модним у європейській іконографії з епохи Відродження (стафаж – доповнення картини, головним мотивом якої є краєвиди або інтер’єр, постатями людей чи тварин або предметами, – ред.). Натомість гравери не завжди точно відтворювали отримані роботи: «Вони вносили певні зміни та спрощення, звужуючи перспективу, спрощуючи стафаж чи відмовляючись від деяких художніх ефектів, таких, як помітний на оригіналах рух рослин та одягу від подмуху вітру». Цю частину роботи ініціатор публікації доручав художникам, яким він повністю довіряв.
Акварель із видом на замок в Острозі (нині Рівненська область) намалював професор Зигмунт Фогель із Варшави. Саме його твір розмістили у формі графіки у «Щоденнику подорожі до Туреччини 1814 р.» У 1824 р., після польського видання «Щоденника», але перед німецьким 1825 р., акварель із краєвидом Острога виконав французький художник Франсуа Александр Перно.
Акварель Франсуа Перно із краєвидом Острога
Палац Яблоновський у Кривині (нині Хмельницька область) та Святиню Канопи в Софіївці (Умань, Черкаська область) зображав німецький художник Крістіан-Готлоб Хаммер у Дрездені.
Акварель Крістіана Хаммера з видом на палац Яблоновський у Кривині
Водоспад у тій же Софіївці малював французький живописець та гравер Ігнас Дювів’є у Відні.
Акварель Ігнаса Дювів’є з видом водоспаду у Софіївці в Умані
Подорож Едварда Рачинського та Людвіка Фурмана увінчалася виданням вищезгаданого «Щоденника подорожі до Туреччини у 1814 р.» Це були початки видавничої діяльності Едварда Рачинського, яка стрімко розвивалася з 1827 р., коли він став членом варшавського Товариства приятелів наук.
Відтоді Людвік Фурман надовго пов’язав свою кар’єру із родиною Рачинських, завдяки якій закінчив навчання живопису в Римі. Наприкінці життя він отримав підтримку від намісника Великого герцогства Познанського Антонія Радзивіла. В його домі Фурман давав уроки графіки та малюнку.
Віктор ЛІТЕВЧУК
Опрацьовано на підставі «Великопольського біографічного словника»
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
