У Франції знайшли аналог Стоунхенджа

Джерело: Кореспондент

Мегалітичний комплекс з 30 кам'яних брил, який був зведений від трьох до 11 тисяч років тому, виявили під час будівництва автомагістралі.

У Франції відкопали аналог Стоунхенджа

Археологи повідомили про знахідку комплексу з 30 стародавніх монолітів в департаменті Пюї-де-Дом, в центральній частині Франції. Про це йдеться в повідомленні, опублікованому на сайті Національного інституту превентивних археологічних досліджень.

Комплекс складається з базальтових менгірів - грубо оброблених кам'яних брил, у яких вертикальні розміри помітно перевищують горизонтальні.

Камені знайдені під час археологічних розкопок, які проводилися перед початком будівельних робіт з розширення автомагістралі A75, що з'єднує центр і південь країни.

Знайдені моноліти, висота яких становить від 1 до 1,6 м, утворюють різні лінії і фігури. 19 менгірів складають алею довжиною 150 м, що упирається в фігуру з п'яти каменів, яка нагадує за формою підкову. Поруч з алеєю розташоване коло з шести менгірів. Один з монолітів нагадує статую, схожу на антропоморфну ​​фігуру, у якої помітні голова і плечі. Крім того, під купою каменів археологи також виявили поховання з останками людини високого зросту.

Точний вік комплексу встановити поки не вдалося. За попередніми даними вчених, йдеться про період між неолітом і бронзовим століттям (9000-1200 роки до н. е.).

Менгіри зустрічаються по всій Євразії, але найчастіше їх знаходять в Західній Європі. Найвідомішим спорудженням з них є Стоунхендж - група гігантських п'ятиметрових каменів, встановлених колом на Солсберійській рівнині (графство Вілтшир, Південно-Західна Англія) в період між 3000 і 2000 роками до н. е. За своєю головною віссю Стоунхендж орієнтований строго на точку зимового сонцестояння. Промені сонця падають в просвіт між вертикальними опорами одного з великих каменів, що утворюють частину кола. Даний факт дав деяким дослідникам підстави вважати, що Стоунхендж є давньою обсерваторією. Але суперечки про його призначення не вщухають вже більше восьми століть.


Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Коментарі