У таврійському степу розкопали невідому фортецю
Невідому донедавна фортецю, збудовану на рубежі тисячоліть, відкрили у таврійському степу науковці. Консулівське городище біля села Республіканець на Херсонщині (пам'ятка історії національного значення) вважається пізньоскіфським. Але розкопки, які почалися тут ще з 2014 року, виявили рештки кам'яної цитаделі площею у півтора гектара. А такі споруди для скіфів-кочовиків характерними не були. Далі - більше. Цьогорічна міжнародна експедиція за участю професора Варшавського університету Томаша Шолля, співробітників Національного заповідника "Хортиця", Інституту археології НАН України, студентів з Польщі, Австрії та США поруч із цитаделлю виявила ще одну кам'яну стіну заввишки не менше двох метрів, на земляній основі.
Від цитаделі її відділяла відстань у вісім метрів. Тобто на городищі стояло не просте укріплення, а повноцінна фортеця. Вірогідно, вона захищала переправу через Дніпро, і була зупинкою на пожвавленому торговому шляху. Про це свідчать і знахідки геть різного походження: залишки кераміки греків-ольвіополітів, амформи з-під вина із клеймами, на яких є написи латиною, свідоцтва культури фракійських племен.
Яка була подальша доля фортеці, де з першого сторіччя до нашої ери до другого сторіччя нашої ери кипіло життя, археологи поки що визначити не можуть. Вони не стикалися тут із слідами штурмів та руйнувань, об'єкт і не підпалювали. Нема кинутих напризволяще скелетів загиблих та скупчень наконечників стріл, характерних для обстрілу під час атак. Можливо, таємничу фортецю просто покинули, коли потреба в ній відпала. Але цю версію також треба перевіряти. Про твердиню на Дніпрі дуже мало відомо: адже його територію вивчили хіба що на один відсоток. Тож роботи для фахівців тут ще дуже багато. Тим паче що фортеця може бути цікавою ще й як туристичний об'єкт, переконана старший науковий співробітник Інституту археології НАН України, доктор історичних наук Надія Гаврилюк.
- Знайдена фортеця може бути основою майбутнього археологічного парку. Тому рештки цитаделі дбайливо законсервували. Так само після завершення розкопок зробимо і з зовнішньою стіною, - каже Надія Гаврилюк.
Темпи розкопок можна було б прискорити - тим паче що вивчення подібних городищ передбачено відповідною державною програмою. Але програма є, а грошей на її реалізацію немає, як у нас зазвичай. Дослідження фортеці Консулівського городища не фінансує ні держава, ні місцеві бюджети. Тож гроші доводиться просити у спонсорів, і їх хронічно не вистачає. От і виходить, що до створення археологічного парку і розгадок усіх таємниць городища ще дуже далеко.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
