На Львівщині під час реставрації церкви-пам'ятки ЮНЕСКО знайшли крипту
У Жовкві на Львівщині під час реставрації дерев'яної церкви XVIII століття, занесеної до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, виявили крипту і поховання.
Про це повідомляє ZAXID.NET.
Церкву Пресвятої Трійці збудували у 1720 році за кошти громади й польського королевича Костянтина Владислава Собеського на місці храму, який згорів. Під час археологічних розкопок, які зараз проводять у храмі, вперше знайшли обвуглену деревину тієї попередньої церкви.
Крім того, коли зняли підлогу всередині у вівтарній частині, раптом натрапили на вхід у крипту.
«У крипті склепіння цегляне, цегла там різних періодів, є і XVIII століття. Клеймованої ми не знайшли, але склепіння оригінальне. А у самій крипті склепіння бочкоподібне», ‒ розповідає науковий співробітник Державного історико-архітектурного заповідника Жовкви Володимир Герич.
Крипта була порожня. На підземне приміщення натякала і неоднорідна стіна зовні.
«Виявляється, що це було вікно, вентиляція для тої крипти, яка знаходиться внизу. І треба буде це все знімати і вікно відтворити», ‒ додає Володимир Герич.
Також посередині храму знайшли жорна. Чому вони знаходилися всередині культової споруди ‒ наразі не відомо.
«Таке саме жорно знайдено у Потеличі в церкві. Ми не знаємо поки що, для чого було це жорно, воно мало якийсь сакральний зміст, бо цей камінь був в центральному місці у нас тут, у вівтарній частині, а в Потеличі у центральній наві», ‒ пояснює пан Герич.
Поруч із жорнами реставратори виявили монети й металеві гаки. А під храмом - людські останки.
Під час реставрації трьохсотлітньої споруди замінять підлогу, ґонт, проблемні бруси й підвалини. Нижні балки понищені. Аби встановити нові, за тиждень-два церкву повністю піднімуть у повітря.
«Будуються так звані «лисиці» ‒ це бруси, якими стягується стіна, щоб вона не поїхала. І під ті лисиці потім підставляється залізобетонні потужні швелери, щоб вони витримали декілька десятків тон ваги цієї церкви. Вони домкратами піднімаються, церква підважується вся і тоді нижній брус витягується і замінюється», ‒ описує технологію Володимир Герич.
На такі роботи з державного бюджету на цей рік виділено близько 4 млн грн. Такої ґрунтовної реставрації, як нинішня, ця пам'ятка ще не бачила. Востаннє замінювали ґонт ще 30 років тому.
«Тут дуже багато було перебудов, таких не зовсім грамотних. І зараз ідеться про те, аби так зміцнити конструкцію всю, щоб не повертатися до того багато років», ‒ каже Володимир Герич.
Відновлять також іконостас XVIII століття роботи школи Івана Рутковича. Його демонтували й передадуть на реставрацію у західну філію Національного науково-реставраційного центру. А потім знову повернуть у відновлену церкву. Наступного року відзначатимуть 300-річчя визначної архітектурної пам'ятки.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
