Солдати застрелили художника Мурашка
Український живописець Олександр Мурашко загинув від пострілу в потилицю 14 червня 1919 року. Радянська преса писала, що "був пограбований і забитий бандитами".
Саме в червні війська УНР йшли від Житомира на Київ. Більшовики поспішно готувалися до оборони та чисток "буржуазних націоналістів". Художник потрапив під гарячу руку.
14 червня він разом із дружиною повертався з гостей додому до будинку на Лук'янівці. Ходити в комендантську годину не боявся. Мав при собі перепустку, видану "Всеіздатом". О 1.00 годині пару оточила компанія з трьох солдатів. Перевірили перепустку і сказали, що він заарештований і йде під суд. Цінні речі наказали віддати дружині. Мурашко попросив дружину, щоб вона пішла з ним, але солдати силоміць змусили її йти додому.
"Ледве вона дійшла до ганку будинку, як побачила, що чоловік кинувся від них тікати", - пригадує український мистецтвознавець Григорій Лукомський.
Олександр розумів що його ведуть не під суд, а в поле на розстріл. Художник добіг до канави, яку вважав надійною схованкою. Але зачепився за щось і застряг під парканом. Чекісти наздогнали втікача і вистрілили йому у политицю. Вбивці пропали безвісти.
Вранці Мурашка знайшли убитого на Дорогожицькій вулиці в садку будинку № 18.
Преса писала, що убитий та пограбований бандитами, але всі цінні речі залишись у дружини. Маргарита Мурашко шукала вбивць, ходила на допити та переконала чекістів відкрити кримінальну справу. Слідство встановило що вбивцею був матрос Андрій Полупанов - перший військовий комендант Києва. Слідство зупинилося.
"Чоловіка ви все одно не воскресите, а собі можете наробити великих неприємностей", - попередили Маргариту у слідчому відділі.
Мурашка поховали на Лук'янівському цвинтарі.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
