Її картини вразили світ: найяскравіша українська художниця Катерина Білокур
58 років тому - у червні 1961 - померла одна із найяскравіших українських художниць.
Білокур творила у стилі “наївного малярства”, куди відносять живописців, котрі не мали художньої освіти, але їхні картини вразили світ. Серед таких, приміром, українці - Никифор із Криниці та Марія Примаченко.
Катерина не мала не лише художньої освіти, але і шкільної, що драматично позначилось на її житті. Батьки, маючи ще двох синів, не вважали за потрібне віддавати дівчину на науку. Це був початок 1900-их, далеке село Полтавської губернії. Більше того - батьки забороняли їй малювати.
Художниця згадувала: "Украла у матері кусочок білого полотна та взяла вуглину. І я намалюю з одного боку полотнини що-небудь, надивлюсь-намилуюсь, переверну на другий бік – і там те саме. А тоді виперу той кусочок полотна – і знов малюю. А одного разу намалювала не краєвид, а якихось видуманих птиць. Мені було радісно на душі від того, що я таке зуміла видумати! І дивилась на той малюнок, і сміялась, як божевільна. От мене на цьому вчинку і поймали батько та мати. Малюнок мій зірвали і кинули в піч. «Що ти, скажена, робиш? Та, не дай Бог, чужі люди тебе побачать на такому вчинку? То тебе ж тоді ніякий біс і сватати не буде!".
Білокур двічі не прийняли до технікумів (вперше до художнього, вдруге до театрального) саме через відсутність посвідки про закінчення школи. У віці 34 років Катерина вирішила накласти на себе руки, втопившись у річці. Мамі вдалося її врятувати, але через невдалу спробу самогубства у крижаній воді до кінця життя сильно боліли ноги.
Мистецтво Білокур допомогла відкрити світові оперна співачка Оксана Петрусенко, вона відгукнулася на лист мисткині, до якого був прикріплений її малюнок. Перша виставка в Полтаві складалася всього з 11 робіт, але мала надзвичайний успіх. З того часу її рідне село Богданівка, як казала сама художниця - богом забуте, почали відвідувати митці і чиновники. В 1954-му три роботи Білокур включили до експозиції радянського мистецтва на виставці у Парижі.
Водночас Білокур до кінця життя жила дуже просто, малювала саморобними пензликами - з коров'ячої вовни, шерсті котів чи вишневих гілочок (пензлик був настільки тоненьким, що, нагадував голку), перші часи фарби теж виготовляла самотужки - з калини, цибулі, бузини.
Білокур геніально малювала квіти. На багатьох її полотнах вони випромінюють світло. Також на картинах Білокур різні елементи освітлені неодинаково - немає єдиного джерела світла. Кожна деталь промальована, навіть прожилки пелюсток. Могла кілька квіток малювати тижнями. Улюбленими фарбами були кілька відтінків синього.
Померла у віці 60 років, через тиждень після смерті матері. Похована в рідному селі.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
