Після Першої світової війни почалася епоха модернізму. Архітектори, художники, скульптори, дизайнери стали відходити від класичних форм і рухалися в напрямку раціоналізації, геометризації і практичності.
Доба модернізму залишила в історії забудови і не тільки Луцька свої прекрасні зразки. Сьогодні – про архітектоніку орнаментів. Функціональні і не дуже лінії, що створили незабутній образ мистецького явища модернізму в міському дизайні.
1
Вікна 8 школи. Початок 1960-х, архітектори: Василь Маловиця, Ростислав Метельницький, Клавдія Юровська. Особа на колажі – Ле Корбюзьє, один із найвидатніших представників французького модернізму.
2
Будинки для військових у колишній офіцерській колонії. Вулиця 8 березня. Типові проекти за участю архітекторів Казимира Толочка та Л. Торуня. 1937. Особа – Вальтер Ґропіус, засновник школи Bauhaus, яка відіграла велику роль в німецькому (і польському = волинському до 1939) модернізмі.
3
Драмтеатр. Архітекторка Олександра Крилова, 1960-ті. Особа – архітектор і дизайнер Марсель Броєр, представник школи Bauhaus.
4
Наддверна ґратка на одному з будинків 1930-х, вулиця Крилова. Особа – один із ключових архітекторів-модерністів Людвіг Міс ван дер Рое.
5
Кінець епохи модернізму і перехід до різних "пост-" та "ізмів" це теж характеристика мистецького явища, яке вкінці ХХ століття стало перетікати в нові форми. Палац урочистих подій (стеля в одній із зал), архітектор Володимир Мороз. Особа – бразильський архітектор Оскар Німеєр.
Читати більше: § Архітектор луцького РАЦСу: у законі немає поняття «реконструкція». Інтерв'ю
6
Трилінка – вид брукування доріг, який винайшов варшавський інженер у 1930-х. Особа на колажі – Ле Корбюзьє, один із найвидатніших представників французького модернізму.
Читати більше Приваблива трилінка: інженерне мистецтво Луцька тридцятих
7
Будівля зв'язку, початок 1970-х. Архітектори Ростислав Метельницький, Василь Маловиця. Особа – Вальтер Ґропіус, засновник школи Bauhaus, яка відіграла велику роль в німецькому (і польському = волинському до 1939) модернізмі.
8
Колишня зупинка на вулиці Глушець, зробоена в стилі американських ґуґі-споруд. Це приклад футуристичного дизайну в США у 1950-х роках. Їм притаманні різні вигнуті і видуті форми, алюзії ракет, літальних апаратів, грибів, широке використання неонової підсвітки. Особа – архітектор і дизайнер Марсель Броєр, представник школи Bauhaus.
9
Декор стін у концертній залі колишнього Палацу піонерів. Автор – Олександр Петріщев, перша половина 1980-х. Особа – бразильський архітектор Оскар Німеєр.
10
Фасад школи №3, архітектор невідомий. Особа – бразильський архітектор Оскар Німеєр.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
