П'ять українських фільмів, які забороняла радянська влада

Джерело: Gazeta.ua

1960-1970 роки були часом появи і розвитку унікального мистецького явища, що отримало назву – "українське поетичне кіно".

Радянська система обірвала творчі пошуки й заблокувала новаторські ідеї багатьох режисерів. Цим фактично припинила розвиток українського кінематографу на декілька десятиліть, передає Радіо Свобода.

5 українських фільмів, які радянська влада заборонила

"Совість" 1968 рік
Режисер Володимир Денисенко

Україна в часи Другої світової. Двоє місцевих хлопців вбивають німецького коменданта. Нацисти за це розстрілюють півсела. Решту обіцяють розстріляти вранці, якщо ніхто не видасть двох хлопців. .

Фільм вважався назавжди втраченим. Спочатку його заборонили. Єдину копію викрали. У 1989 -му невідомий підкинув під двері фільмосховища Державної кіностудії студії імені Довженка плівку із фільмом.

"Білі Хмари" 1968 рік
Режисер Ролан Сергієнко

​Головний герой несподівано отримує телеграму ‒ батько при смерті. В дорозі він згадує своє дитинство, яке припало на колективізацію і Голодомор. Тоді, коли його батько активно розкуркулював односельців. Невдовзі від голоду помруть мільйони українців.

Фільм Ролана Сергієнка зазнав численних переробок, із нього вирізали багато сцен і з оцінкою "ідейно хибного". Стрічка не дійшла до глядача оригінальною.

"Криниця для спраглих" 1966 рік
Режисер Юрій Іллєнко

Низка критиків називають фільм одним із найкращих в українському кіно. Притча про старого Левка, якого покинули всі. Шість синів та дружина. Він хоче померти, навіть майструє собі домовину, але так і не знаходить смерть.

Загалом у стрічці на перший план виходить не сюжет, а поетичні образи, які розповідають про найважливіше ‒ життя та смерть.

Фільм Юрія Іллєнка за сценарієм Івана Драча через "ідейні збочення" всі копії фільму ЦК КПУ наказав знищити. Одну копію режисеру вдалося викрасти.

У 1988-му, після 22 років небуття, глядачі вперше побачили "Криницю для спраглих".

"Пропала Грамота" 1972 рік
Режисер Борис Івченко​

Героїчна комедія про подорож козаків Василя та Андрія з гетьманською грамотою до цариці у Петербург, повна веселих пригод і важких випробувань.

Спершу зняли режисера фільму Віктора Греся. Радянським чиновникам не сподолося його романтичне трактуватння вільнолюбного козака Василя.

Його замінили Борисом Івченком. Але і йому наказали суттєво переробити вже відзняту стрічку. Вирізати і дозняти нові сцени, змінити музичне оформлення, додати нові репліки і багато іншого. З-поміж всього московським цензорам дуже не сподобався німецький акцент російської цариці. ЇЇ слова чиновники, наказали переозвучити українською. А знаменитий козацький марш прибрати зі сцени, у якій козаки в'їжджають до Петербурга. Однак навіть після численних правок, фільм таки не дозволили показувати.

Вийшов на екрани лише через 12 років.

"Довгі проводи" 1971 рік
Режисер: Кіра Муратова

​Пронизлива історія про маму-одиначку, яка не може відпустити сина від себе. Через її безглузді вчинки, вона все більше віддаляється від найдорожчої для неї людини – її сина.

Фільм Кіри Муратової створювався на Одеській кіностудії. Коли він був майже готовим, керівництво почало вимагати від Муратової його переробити. Вона відмовилася. Вже невдовзі спеціальною постановою ЦК Компартії фільм заборонили. Лише через 15 років фільм вийшов на екрани й отримав премію на Міжнародному кінофестивалі в Локарно.

 


Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Коментарі