Джерело: Українські новини

Сьогодні, 22-го травня, православні християни святкують день перенесення мощів святого Миколи Чудотворця, відомого в народі, як "літній" Микола або Микола Угодник. Українські Новини зібрали цікаві факти з історії цього свята, а також про його традиції і вірування.

Історія

Почалася ця історія за часів імператора Валеріана приблизно в III столітті в місті Патари Лікійській області, що на південному узбережжі Малоазійского півострова. Десь у 280 році в набожній християнській сім'ї Феофана і Нонни народився майбутній святий. Хлопчика назвали Миколою, що в перекладі з грецького означає"переможець народу". З ранніх років він читав Священне Писання, часто відвідував церковні служби.

Святий Миколай прославив себе любов'ю до ближніх, милосердям до знедолених і нужденних, подавав милостиню жебракам, був дуже працелюбним, прощав образи, жив скромно і просто.

Існує один переказ про святого Миколая, як він одного разу одягнув світлі ризи і пішов на поклоніння до Бога. Дорогою він зустрів селянина, який намагався вилізти з болота. Не вагаючись, святий допоміг йому. А потім з'явився перед Небесним Владикою у брудному одязі. Але замість цього почув від Господа: "За твою доброту шануватимуть твою пам'ять люди двічі на рік".

Микола Чудотворець прожив довге життя і в сані архієпископа помер в глибокій старості в місті Міри в середині IV століття.

У XI столітті Візантія переживала важкі часи, втрачаючи в кривавій боротьбі з мусульманськими завойовниками великі території, а з ними і християнські святині. І тоді християни, побоюючись, що мусульмани знищать нетлінні мощі лікійського архієпископа, вирішили вивезти їх. Була організована небезпечна військова експедиція з італійського міста Барі. 22 травня 1087 року вона успішно повернулася з мощами Святого Миколая і увінчалася великим народним святкуванням.

Мощі великого угодника Божого розмістили в церкві св. Іоанна Предтечі. Зараз вони зберігаються у Барі у базиліці Сан Сабіно.

Вперше свято Миколая Чудотворця було встановлене Папою Урбаном II в XI столітті. Майже в цей самий час це свято ввів у травні в український календар і митрополит Єфрем.

Традиції

Колись в день Миколи Чудотворця виводили коней до першої паші. Священики служили по селах молебні, кропили коней святою водою, вершники сідлали їх верхи, їздили в поле, "щоб нечиста сила коней не мучила".

З цим святом пов'язано багато прикмет і приказок.

"Прийшов Микола - коней випасай".

"Юрій з теплом, а Микола з кормом".

З цього дня починали сіяти гречку і стригти овець. Звідси склалася і приказка :" До Миколи не сій гречки і не стрижи овечки".

За народними віруваннями, святого Миколая шанували як покровителя мореплавців. Українські козаки завжди перед довгою морською подорожжю служили молебень Миколі Угоднику. Чорноморські козаки навіть розрізняли два Миколи: морського і мокрого. Морський керує кораблями, а мокрий - водами.

Також Микола шанувався як заступник дітей і захисник безневинно засуджених.

---

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.