Джерело: Монітор Волинський

Герб Волині відомий ще із середньовічних часів, коли з’являвся на князівських печатках, документах (грамотах, хроніках, рукописах) і, звичайно, в нумізматичних джерелах.

Протягом віків його вигляд змінювався, але основа, білий хрест на щиті з червоним полем, дотепер залишається та сама.

На монетах уперше волинський Хрест зобразили в другій половині XIV ст. на відкарбованих у Луцьку денарах останнього незалежного правителя Галицько-Волинського князівства, князя Дмитра-Любарта Гедиміновича. Хоча досі тривають дискусії щодо датування цих монет і того, хто їх карбував, Любарт Гедимінович чи його син Федір Любартович, однозначно можна стверджувати про перше, нехай навіть трохи примітивне, зображення волинського герба на монетах. На наступе натрапляємо через 200 років, за часів панування короля Польщі, Великого князя Литовського Сигізмунда ІІ Августа.

Сигізмунд ІІ Август – останній правитель династії Ягеллонів, син польського короля Сигізмунда І Старого й міланської герцогині Бони Сфорци. За його правління у 1569 р. була підписана Люблінська унія, в результаті якої Польське Королівство і Велике князівство Литовське об’єдналися в єдину федеративну державу – Річ Посполиту, а руські землі, Волинь, Підляшшя, Поділля і Київська земля, відійшли від Литви до Польщі.

Ще в 1556 р. мати короля Бона Сфорца позичила іспанському королю Філіпу II понад 400 тис. золотих дукатів. Наступного року королева померла. Сигізмунду Августу вдалося повернути борг крупними срібними монетами: дукатонами і півдукатонами, на яких у Вільнюсі на монетному дворі карбували контрамарки з вензелем короля і датою 1564 р. Ці монети випустили в обіг на 30 тижнів із підвищеним курсом у 60 польських грошів. Але частину відправили на монетний двір у місто Тикоцин для переплавки й виготовлення гульденталерів. Гульденталери (півкопки) карбували для того, щоб легше було викупити в населення іспанські дукатони і півдукатони. Якраз на цьому півкопку 1564 р. уперше і єдиний раз за часів польської держави натрапляємо на зображення герба Волині на срібних монетах.

Назва «півкопок» (пол. półkopek) походить від литовської системи рахунку. У ті часи в Литві головну грошову одиницю гріш ділили на копи, які рівнялися 60 грошам. Половина копи рівнялася 30 литовським грошам на польській стопі. Карбування цієї монети спричинене Лівонською війною з Московією, тобто монету карбували для військових потреб. Звичайно, це не носило тривалий характер і мало зекономити кошти внаслідок різниці у вазі півкопка з примусовим курсом 30 грошів, який зазначали на аверсі, під королівською монограмою, римськими цифрами номіналом ХХХ, і вазі 30 литовських грошей на польській стопі. Номінально півкопок важив 20,46 грама чистого срібла, а 30 грошів – 23,16 грама чистого срібла. Отже, на кожній такій монеті, на обміні чи виплаті, казна заробляла 3,5 гроша, що становило 13,2 %.

У тому ж 1564 р. карбування півкопка припинили. Сама монета була чудовим зразком нумізматичного мистецтва, що яскраво представляв епоху ренесансу. На аверсі під королівською короною зображено монограму Сигізмунда ІІ Августа – SA, під якою вказана дата карбування – 1564 р., під датою – номінал ХХХ (30 грошів). На реверсі півкопка під митрою Великого князя Литовського вперше замість Погоні, герба Литви, зображено щит, розділений на шість частин, на якому в центрі зображений Вуж Сфорців – герб матері короля Бони Сфорци, зверху польський Орел і литовська Погоня, знизу герб Київської землі – Архангел Михаїл, Ведмідь – герб Жмуді (Жемайтії), і волинський Хрест.

Півкопок

Якщо зображення гербів Польщі, Литви, Сфорців і Жемайтії як автономної території на півночі Литви не викликає запитань, то чому ж тоді зображено герби Волині та Київщини? Литовські дослідники пояснюють це тим, що поляки давно поклали око на Волинь, Поділля, Київщину й Підляшшя, і постійно порушували питання про приєднання цих земель до Польщі, тому литовці, щоб показати нероздільність, єдність цих земель із Великим князівством Литовським, зображували на своїх монетах герби Волині й Київської землі як найбільш значущих земель, демонструючи таким чином інтегральність.

Гульденталер 1564 р. був не єдиною монетою Великого князівства Литовського, на якій зображували герб волинської землі. За правління Сигізмунда ІІ Августа на віленському монетному дворі у 1547–1571 рр. карбували також золоті монети – дукати. Ще за життя свого батька Сигізмунда І 6 жовтня 1547 р. на сеймі у Бресті Сигізмунд Август отримав владу у Великому князівстві Литовському під зверхністю Сигізмунда І. На свої потреби він одержував 18 тис. копів литовських грошів на рік.

У 1547 р. у Вільні запрацював спеціальний монетний двір для карбування золотих монет. Ні Польща, ні Литва свого видобутку золота не мали і, як стверджує дослідник польської нумізматики Ярослав Дутковський, відкриття монетного двору співпало з надходженням приданого від Габсбургів. Король одружився в 1543 р. з Єлизаветою Габсбург, дочкою Фердинанда І, імператора Священної Римської імперії, і на 1547 р. імператорське золото мали вже доставити до Польщі, оскільки розпочалося карбування дукатів.

Цікаво, що дукат 1545–1548 рр. карбували з титулом Сигізмунда Августа як короля Польщі й Великого князя Литовського. Сигізмунд Август, звичайно, мав на це право, але дивно, що на монеті був відсутній титул Сигізмунда І як старшого короля (помер у 1548 р.). Напевно, Сигізмунд Август отримав повну владу в Литві і як титулований король використовував обидва титули за згодою батька. У будь-якому випадку не збереглися жодні документи чи розпорядження для монетного двору, які пояснювали би, чому за панування Сигізмунда І на всіх литовських монетах 1545–1548 рр. зображений тільки королівський титул Сигізмунда Августа. Також усі золоті дукати до кінця його правління карбували з ідентичною титулатурою: «SIGIS [MVNDVS] AVG [VSTVS] REX POLO [NIAE] M [AGNI] D [VCAT] LITV [ANIE] – Сигізмунд Август, король польський, Великий князь Литовський».

Дукат, 1548 р.

Дукати, як і півкопки, виконували на високому художньому рівні. У Європі їх вважали прекрасними витворами нумізматичного мистецтва. На аверсі дуката зображено портрет короля з вищезгаданим написом по кругу. На реверсі, під митрою Великого князя Литовського, – такий самий щит, як і на півкопку, розділений на шість частин, із польським Орлом і литовською Погонею вгорі, Вужем Сфорців посередині, знизу з гербами Київської землі – Архангелом Михаїлом, жемайтійським Ведмедем, і волинським Хрестом. По колу скорочений напис: «MONE [TA] AVRE [A] MAG [NI] DVCA [T] LIT [VANI] – золота монета Великого князівства Литовського».

Литовські дукати Сигізмунда Августа карбували нерегулярно, невеликими обсягами й за розпорядженням короля, а не через якісь особливі потреби грошового ринку. Усі вони йшли виключно на потреби Сигізмунда Августа, інші особи, наприклад купці, не могли замовити їх на монетному дворі. Карбували їх у 1547–1549 рр., 1553 р., 1560 р., 1561 р., 1563–1567 рр., 1569 р. та 1571 рр. Також у 1564 р. штемпелем дуката відкарбована монета вагою два дукати, а у 1563 р. – три дукати.

Дукат, 1566 р.

Гербова сторона всіх монет була практично однаковою, з відмінностями в інтерпункції та скороченій легенді. Вирізняють три варіанти портретної сторони. На аверсах 1547–1548 рр. – портрет короля із короткою нерівно підстриженою бородою, 1549–1561 рр. – з довгою бородою, а на портретах 1563–1571 рр. довга роздвоєна борода. Всі ці дукати, як і півкопок, – сьогодні величезна рідкість, а дукат 1571 р. відомий тільки з малюнку з давньої колекції. Лише поодинокі музеї можуть похвалитися такими екземплярами у своїх колекціях.

Дукат, 1569 р.

Віктор ЛІТЕВЧУК

При написанні тексту автор спирався на такі видання: 1. Eugenijus Ivanauskas. Lietuvos monetų kalybos istorija. 1495–1769. Vilnius, 2002. 2. Jarosław Dutkowski. Złoto czasów dynastii Jagiellonów. Gdańsk, 2010.

Фото литовських дукатів Сигізмунда II Августа походять із колекції Сергіуша Штубе з Познані. Фото півкопка – із сайту Варшавського нумізматичного центру.

---

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.