Союз проти Москви гетьману Мазепі допомогла укласти жінка

Джерело: Gazeta.ua

Гетьман Іван Мазепа мав тісні стосунки зі шляхтянкою Ганною Дольською. Вона забезпечила контакти зі шведським королем Карлом ХІІ, який став союзником козаків.

Вони познайомились 1705-го на Волині у Білій Криниці. Хрестили онуку Дольської Францишку-Урсулу. Ганні Дольській тоді було близько 44, а Івану Мазепі ‒ 66 років. Жінка була двічі вдовою і цікавилась політикою, пише "Історична правда".

Писар Пилип Орлик згадував, що у Білій Криниці Мазепа і Дольська "мали денні та нічні конференції". Пізніше, суддя Василь Кочубей у своєму доносі зазначав, що гетьман контактував із княгинею задля контактів з польським королем Станіславом Лещинським.

Автор: istpravda.com.ua

Портрет Ганни Дольської з Ходоровських, XVIII ст.

Портрет Ганни Дольської з Ходоровських, XVIII ст.

Почали листуватися. Писали цифровим шифром. Про нього знав лише Орлик, але таємниці не розкривав. Для того, аби контакти гетьмана і княгині не привертали до себе занадто багато уваги, вони їх виставляли як любовний роман. Підтвердженням того можуть слугувати подарунки, якими обмінювалися кореспонденти між собою. Жінка прислала гетьману коштовну постіль, кілька своїх музикантів з інструментами. Вони перебували при гетьмані до 1707-го.

Вже з другого листа Дольська навʼязувала контакти між гетьманом і польським королем. Мазепа гнівався з приводу активного підбивання прийняти польську протекцію. Контакти з Лещинським Мазепа розумів лише як посередницькі. Головною його метою була Швеція.

Востаннє Мазепа з Дольською бачились у її маєтку в квітні 1707 року. Тоді Іван Степанович повертався з сумно звісної наради у Жовкві, де Петро І відмовив йому у захисті теренів Гетьманщини і після якої гетьман найімовірніше прийняв остаточне рішення про вихід з-під московського протекторату.

Після цього був ще один лист Дольської зі вкладеним до нього листом самого Станіслава Лещинського. Король обіцяв прийняти козаків під свою протекцію.

Наступного дня – 17 вересня 1707 року, Мазепа розкрив усі свої наміри перед Орликом. Залишалося лише повідомити про це Карла ХІІ. Не обійшлося без Дольської, оскільки лист до шведського монарха було відправлено через її капелана.

 


Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Коментарі