Статуя Свободи у США: як спогад скульптора породив легендарний монумент

Джерело: канал24

Легендарна Статуя Свободи у Нью-Йорку символізує свободу, демократію та справедливість – найзнаменитіша із скульптур США та найбільш впізнавана в світі.

Ідея створення

Ідея створення статуї належить французькому професору-правознавцю Едуарду де Лабуле. Монумент мав бути символічним подарунком до сотої річниці американської революції.

Разом із молодим скульптором Фредеріком Бартольді професор відвідав Сполучені Штати для того, щоб обрати місце розташування для майбутнього витвору. Свій вибір вони зупинили на острові Бедлоу, тоді скульптор й розпочав розробку проекту.

Статус свободи США Фредрік Бартольді
Фредерік Бартольді

Як стверджував Бартольді, ідея вигляду статуї виринула йому зі спогадів давнього епізоду, який він бачив під час вуличних боїв у Парижі в 1851 році. Йому запам’яталася дівчина з барикади, в легкому вбранні і з піднятим у руці палаючим смолоскипом – вона і стала прообразом статуї.

Фінансування проекту

Для фінансування будівництва статуї  було засновано Франко-Американський союз. Французька сторона повинна була забезпечити будівництво статуї, а американська – п’єдесталу для неї.

Робота над статуєю була завершена ще у 1884 році, але відразу відправитися за океан їй не судилося. Оскільки американська сторона дуже повільно виконувала свою частину роботи, статуєю Свободи ще довгий час милувалися у Парижі. 1886 року знаменитий символ все-таки дістався свого постійного місця, хоч і на 100-річчя американської революції спізнився.

28 жовтня 1886 року президент США Гровер Клівленд офіційно відкрив подаровану Францією скульптуру, повна назва якої: "Свобода, що осяює світ".

Сучасна історія статуї

До сьогоднішнього дня статуя кілька разів реставрувалася, отримала статус національного пам’ятника, а острів Бедлоу на якому вона розташовується, був перейменований на острів Свободи. Більше сотні років статую безперешкодно відвідували туристи та жителі Америки, так тривало до 2001 року. 

Проте 11 вересня 2001 року після терористичної атаки на Всесвітній торговий центр статуя та острів були закриті.

Відкрили статую знову аж через три роки, проте і тоді повні екскурсії залишалися забороненими. Дозвіл відновили лише у 2009. Зараз усіх відвідувачів пам’ятки ретельно перевіряють на вході.

Статуя свободи пам'ятки сша сша
Головний символ Нью-Йорку

Кожен бажаючий може зблизька оглянути 45-метрову скульптуру і, пройшовши 356 сходинок, дістатися до самої корони Статуї Свободи, звідки відкривається неймовірний краєвид на всю нью-йоркську гавань.

Богиня Свободи у правій руці тримає смолоскип, а у лівій – табличку із написом "4 липня 1776 року" – це одна з найважливіших історичних дат Сполучених Штатів Америки. Саме 4 липня американці щороку святкують День Незалежності, адже цього дня була підписана Декларація Незалежності.

Статуя свободи США Ньою-йорк
Статуя Свободи тримає смолоскип і табличка з написом "4 липня 1776 року"

У короні статуї розташовано 25 вікон, які символізують земні коштовні каміння і небесні промені, що освітлюють світ. Сім променів на короні статуї символізують сім морів і сім континентів, як прийнято у західній географічній традиції.

Статуя Свободи 25 вікон США
25 вікон у короні символізують земні коштовні каміння і небесні промені, що освітлюють світ

З дня відкриття статуя на острові виконувала функцію маяка, а сьогодні є однією з найпопулярніших локацій для туристів. Цей національний символ США часто зображували на банкнотах, монетах, марках та навіть номерних знаках округів міста Нью-Йорк.

Багато країн світу намагалися створити свою Статую Свободи. Її копії існують сьогодні в Японії, Франції, Латвії та навіть в Україні. У місті Ужгород знаходиться найменша у світі Статуя Свободи, яка сягає у висоту 30 сантиметрів.

Статуя свободи сша Ужгород
Найменша Статуя Свободи в Україні

Проте наскільки б ретельно не намагалися скопіювати відому скульптуру, жодна з них не зрівняється з оригіналом. І кожен турист знає, що "найбільший" символ демократії потрібно шукати неподалік Мангеттена у Нью-Йорку.


Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Коментарі