Показали фільм про українців, які рятували євреїв

Джерело: Gazeta.ua

У львівському музеї жертв тоталітарних режимів "Територія терору" показали дві серії документального фільму "Слово Праведника". В них йдеться про тих, хто врятував євреїв від нацистів.

"Документальні стрічки розповідають про тих українців, які рятували євреїв від нацистських переслідувань, - каже історик Андрій Усач. - Нині відомо, що звання Праведників народів світу надали 2619 українцям. Насправді число рятівників було набагато більшим. Тому зараз дуже важливо знайти тих людей, які здійснювали цей порятунок. Знаємо багато випадків, коли людей, які переховували євреїв, вбивали".

Ініціювали проект журналістки Світлана Левітас та Маргарита Яковлева.

"Ми познайомились у Берліні, коли вивчали там нацистську пропаганду часів Голокосту, - розповідає Маргарита Яковлева. - Світлана розповіла, що працює з волонтерськими організаціями, які допомогають євреям, Праведникам і героям Другої світової війни. Вона запропонувала мені записати інтерв'ю з кимось із них. Вирішили, що якщо вже приходити до людей літнього віку з диктофоном і спілкуватись на таку важливу тему, то треба відео записувати. З записів потім можна зробити книгу чи фільм. Відтоді вдалось записати більше 15 матеріалів, з яких вже змонтували шість серій. П'ять з них уже переклали на англійську мову".

На показ фільмів завітав один з героїв — Іван Вовкотруб з Золочева на Львівщині. Його визнали Праведником 2018-го.

"Мені хочеться, щоб сьогоднішній народ, керівники всіх держав подумали про цей страшний геноцид і робили все можливе, аби такі трагедії не повторювались", - закликав він.

Автори короткометражок передивились багато матеріалів про трагедію Голокосту.

"Ми зрозуміли, що є мало людей, які знають про Праведників. Ще менше про це розповідають чи пояснюють. Героїв фільмів шукали за допомогою єврейських організацій. У Львові нам допомагав львівський "Хесед". Такі організації підтримують Праведників народів світу і літніх людей. Серед всіх історій найбільше мене вразила розповідь про родину Багарад. Вона романтична, про любов. Чоловік втік з концтабору і жінка його врятувала. Разом були партизанами, а коли закінчилась війна, то одружились і в них народились діти. Попри те, що розповіді про Голокост, усі історії з добрим кінцем, усі вижили. Зараз спілкуються між собою їх діти чи онуки", - розповіла Маргарита Яковлева.

"Фільми пронизують до глибини душі, - каже відвідувачка Оксана Гатала. - Я навіть розплакалась. Найбільше вразив момент, де героїня розповідає, що вона досі спілкується з врятованими євреями, які живуть в Америці. Часом з близькими родичами з сусідньої Польщі нема контактів, бо виїхали і забули. А тут, по суті, чужі люди не забувають і відвідують тих, кому завдячують життям".

 

В рамках проекту автори планують організувати фотовиставку, випустити книгу, показати короткометражки у школах та університетах.

 

 


Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Коментарі