13 грудня: відкриття Нової Зеландії

Джерело: jnsm.com.ua

13 грудня 1642 року голландський мореплавець Абель Тасман став першим європейцем, що відвідав групу островів у південній частині Тихого океану, відому сьогодні як Нова Зеландія. Через кілька днів при спробі висадитись на берег туземці вбили чотирьох матросів-голландців, сприйнявши звуковий сигнал з корабля як заклик до початку бою.

У 1641 році генерал-губернатор Голландськой Індії Ван Дімен організував експедицію для пошуку новго шляху від острова Ява до Європи, а також дослідження чи є Австралія та Нова Гвінея частинами гіпотетичного материка Зейдландт. Її керівником був призначений 41-річний Абель Тасман, у підпорядкування якому було надано два кораблі - бойовий «Гемскерк» і вантажний «Зехайн».

 

Абель Янсзон Тасман
Абель Янсзон Тасман

 

Експедиція вийшла з міста Батавія (нині - Джакарта) 14 серпня 1642 року і, обігнувши Австралію з півдня, 24 листопада досягла узбережжя невідомої землі, яку було названо Земля Ван-Дімена (нині - острів Тасманія). Обпливши її з півдня, Тасман прийшов до висновку, що нова територія - частина Австралії і так вона й зображалась на картах до аж до початку XIX століття.

 

Маршрути першого і другого плавання Тасмана
Маршрути першого і другого плавання Тасмана

 

5 грудня експедиція продовживжила рух на схід і опівдні 13 грудня 1642 року досягла нової землі - мису (нині - мис Фервелл) на північно-західному краю Південного острова сучасної Нової Зеландії. Обігнувши його, Тасман увійшов у протоку, що розділяє Південний і Північний острови (сучасна протока Кука) і 18 грудня зупинився в одній з бухт. Під час спроби висадитись на узбережжя туземці напали на одну із шлюпок і вбили чотирьох матросів. Рушивши далі по протоці, Тасман не знайшов вихід з неї, змінив курс на Північ вздовж узбережжя, і 4 січня 1643 року досягнув північно-західний краю Нової Зеландії.

 

Погана погода завадила експедиції Тасмана обігнути відкриті землі вздовж північного узбережжя і вона вирушила на Північний Схід - 19 січня було відкрито архіпелаг Тонга, 6 лютого - острови Фіджі і 14 червня 1643 року Тасман повернувся в Батавію. Наступного року його нова експедиція дослідила північно-східне узбережжя Австралії, картографічні обриси якого набули сучасного вигляду; реальні ж контури Нової Зеландії були встановлені лише в 1770 році.

 

Результати експедицій Тасмана розчарували власників голландської Ост-Індії - відкриті ним території виявились пустельним, безлюдними, не було знайдено покладів золота і запасів східних прянощів, а також нових навігаційних шляхів. Незважаючи на те, що Абелю Тасману було присвоєно звання командора, в 1647 році він був відправлений як представник короля в Сіам (нині - Таїланд), брав участь у ряді дрібних експедицій, війні проти Іспанії, через чотири роки залишив службу, заянявшись торгівлею в Батавії, де й помер 10 жовтня 1659 року.

 

Інтенсивна колонізація Нової Зеландії почалась у першій чверті XIX століття, коли тут почали селитись місіонери, шукачі пригод та торгівці, і в 1840 році на підставі договору, укладеному із вождями та старійшинами племен маорі, вона була була проголошена британським володінням.


Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Автор: Володимир Лук'янюк

Коментарі