Піари з Любешева виховали інтелектуальну еліту держави. Колегіум 17 століття

Піари з Любешева виховали інтелектуальну еліту держави. Колегіум 17 століття Фото: колаж Олександра Котиса

У 2018 році виповнюється 325 років, як в Любешеві на Волині було засновано колегіум католицького ордену піарів. Через високий рівень викладання колегіум став кузнею інтелектуальної еліти Речі Посполитої. Профінансували будівництво нового навчального закладу родина місцевих землевласників Кароля та Ганни Дольських.

 

Тадеуш Костюшко і колегіум піарів. Колаж Олександра Котиса

 

У деяких тогочасних писемних джерелах Любешів навіть називають не інакше як Новий Дольськ, проте ця назва не закріпилась на довго у місцевого населення.

Школи ордену піарів в XVIII столітті користувались неабияким авторитетом серед знаті по всій Європі, усі хотіли там навчатись, адже рівень знань, який можна було отримати, був дуже високий. До авторитетних належав також і любешівський колегіум, який зведений був «серед поліських боліт», як це часто згадувалось в спогадах про тогочасний волинський виш.

При колегіумі у 1730 було створено ботанічний сад. Він розташовувався на захід від костелу. Сад мав липові алеї, які збереглися до наших днів. Також там були велика та мала оранжереї, теплиці й дві башти. Досить колоритним був фруктовий сад, який носив назву «Венеція». Канали були з’єднані із річкою. Від колишньої слави ботанічного саду залишилось два вікових дуба та липова алея.

Чому такий цінний навчальний заклад був зведений саме в Любешеві? Бо саме там орден піарів зміг отримати наділ землі від князів Дольських.

Про високий рівень освіти в колегіумі свідчили його викладачі й учні. Саме тут свою першу освіту здобув Тадеуш Костюшко із своїм братом, і пізніше він це завжди вказував у своїй біографії. Тадеуш Костюшко – це постать світового значення, адже в історію він увійшов як польський революціонер, інженер-фортифікатор, політичний та військовий діяч Речі Посполитої, а також учасник війни за незалежність Сполучених Штатів. Він вважається національним героєм Польщі, Білорусі, Литви та Сполучених Штатів, є почесним громадянином Франції.

 

Тадеуш Костюшко

 

В любешівському колегіумі викладачі були різних національностей. Найвідоміші з них: поляк Михайло Турковський, який викладав граматику, українець Михайло Шелюта – поезію, литовець Бартоломей Михалевич – синтаксис.

Справжньою «зіркою» в когорті любешівських викладачів був професор Краківської академії Джозеф Рафал Черняковський. Його вважають «батьком польської хірургії». Саме в Любешові він почав практикувати свої перші операції. До слова, в 1779 році він відкрив в Польщі першу хірургічну клініку. В Любешові він навчав своїх учнів медичній справі під керівництвом свого давнього друга австрійця Кузьми Зуфахера, теж знаного хірурга, який виконував тоді обов’язки аптекаря при колегіумі.

 

Джозеф Рафал Черняковський

 

Саме в Любешові в 1770-х роках здобував освіту Станіслав Боніфаци Юндзілл, який став відомим європейським вченим, дослідником природи, натуралістом і педагогом, був професором Віленського університету. Він став автором перших навчальних посібників з природничих наук для студентів багатьох вузів Європи. Варті уваги його багатотомні праці: «Основи ботаніки» (1804-1805); «Короткий курс зоології» (1807).

 

Станіслав Боніфаци Юндзілл

 

Колегіум піарів у Любешові на Волині також дав Європі таких знаних вчених, як Казиміра Нарбута та Мацея Догеля.

Казимір Нарбут або Даніель Казімєж Нарбут (1738-1807) був відомим польським філософом, просвітителем, гуманістом, поетом, письменником, перекладачем. Увійшов в історію як яскравий представник еклектичного напрямку в філософії епохи Просвітництва в Білорусі та Литві. Він склав першу книгу з логіки польською мовою. З 1759 року вдосконалював свої знання з філософії та природничих наук в піарськом колегіумі у Вільно, близько чотирьох років - в піарському училищі в Римі. Після повернення на батьківщину в 1764 році К. Нарбут був призначений професором і префектом колегіуму піарів в Дубровиці на Волині. Через кілька років запрошений викладачем математики у Вільно, де також читав лекції з філософії, був префектом друкарні піарів.

 

Казимір Нарбут

 

Інший випускник любешівського колегіуму Мацей Догель став знаним істориком-джерелознавецем. Зібрав велику кількість історичних і дипломатичних документів, актів, пов'язаних з історією Польщі, Литви, України та інших держав. Від 1748 року проживав у Німеччині, Франції та Голландії. Мав доступ до секретних документів королівського архіву в замку на Вавелі (Краків) й королівського архіву в Несвіжі (нині місто Мінської обл., Білорусь), родинних матеріалів шляхти й магнатів. Його збірники матеріалів з історії міжнародних відносин Польщі, Литви і Білорусії за XIII-XVIII ст . як історичні джерела не втратили свого значення до сьогодні.

 

Мацей Догель

 

Історія любешівського колегіуму нараховує 140 років. Ліквідований навчальний заклад був у 1834 році.

У 1926 році колишній монастир піарів передали ордену капуцинів.Вони спробували відновити школу. Вона існувала вона якихось п’ять років, до 1939.

 

 

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Автор: Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО

Коментарі