У Луцьку презентували виставку картин, від яких віє історією
У Луцьку відбулася відкриття виставки живопису молодої художниці Іванни Дацюк.
Дівчина надзвичайно цінує історію свого народу, з дитинства наслухана цікавих розповідей від дудуся-художника, переймала знання від нього і від мами-скульптора Ірини Дацюк, але виробила власне бачення.
Виставка «Наша прадавність» - це історичні портрети періоду Трипільської, Скіфської, Слов'янської культур та Київської Русі.
Особливий проникливий погляд і трагедія жінки, описана в одному погляді Малуші, торкнулася багатьох, хто розглядав цей портрет. Мама Ірина прочитала поезію, на яку цей образ надихнув.
На виставці побував і Григорій Пустовіт, виконувач обов'язків голови Луцької міської ради.
- Не підлаштовуйтеся під цей світ, під тих, хто хоче його бачити у своїх стандартах, - звернувся він до художниці, - бо у вас своє бачення, свій зміст, а загадки для нас, які ми розгадуємо у ваших картинах.
Народна артистка України Людмила Приходько побажала натхнення і Божої допомоги мисткині. На полотнах Іванни вона помітила багато крил та ангелів, тому продекламувала вірш Надії Гуменюк «Крила».
- Художник оголює свою душу в своїх роботах. У кожній - не лише власна історія, а цілого народу. Іванна копає історію від часів трипілля, найдавнішої цивілізації. Ми мусимо знати свою історію, тоді будемо багатим народом, - зазначила мама Ірина Дацюк і додала, що реалістичне мистецтво найважче передати.
До речі, ця виставка експонувалася нещодавно у галереї обласної ради. І, на подив, одне із полотен виявили відсутнім, проте за якийсь час його повернули.
Не лише працівники редакції, а й друзі-художники щиро захоплювалися вмінням мисткині передати історичний образ, який починається з очей.
Іванна розповіла, що для потретів використовує збірні образи людей, а от для центральної картини «Амага — цариця сарматів» змалювала свою тренерку з фітнесу. Часом для створення одного образу йде чимало часу, спочатку треба скласти його в своїй уяві. В історичних посібниках дівчина відшукувала ті символи, якими користувалися трипільці, скіфи, а в портреті князя Володимира поєднала слов'янський тризуб і християнський символ — хрест, оздобила трипільською мозаїкою.
- Хочеться віддати належне державі своїм талантом, розвивати культуру свого народу там, де живеш, бо крім нас цього ніхто не зробить, - переконана художниця.
Білокрилий скіфський сніг.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
