Видача паспортів громадянам у 1932 році спричинило низку матеріальних та організаційних труднощів, пов'язаних з обмеженням отримання паспортів. Тому цей нормативний акт доповнили урядовою постановою 28 квітня 1933 року. Вона розширила коло громадян з правом на отримання паспортів.

Паспорт могли отримати жителі міст, районних центрів, пунктів де були автотранспортні станції. Жителі сіл не мали права на паспорт. Їм видавали їх лише у разі виїзду на постійне або тимчасове проживання в місця де діяла паспортна система. Тоді давали паспорт терміном на 1 рік, а згодом звичайний паспорт.