Сили війська Богдана Хмельницького (1595–1657) з татарами 8 жовтня 1648 року розпочинають облогу польського Львова.

Визвольна війна українського народу під проводом Хмельницького проти польського панування набирає обертів. Понад 100 тисяч козацького і татарського війська, а також озброєних селян рішуче налаштовані розграбувати Львів. Передміщани тікають за мури міста, жінки з дітьми ховаються у храмах і монастирях. У місті досить зброї, але мало харчів.

10 жовтня гетьман Хмельницький віддає наказ полковникам захопити всі стратегічно важливі укріпленні монастирі й споруди. Першими падають мури церкви святого Юра, де сховались переважно русини. Люди Максима Кривоноса швидко захоплюють передмістя. До фортифікаційної споруди – кам'яного замку на горі під назвою "Високий замок" рятуючись, втікає близько три тисячі львів'ян. Кривонос штурмує замок. Він витримує сім козацьких атак. Закінчуються припаси, розраховані лише на воїнів. Козаки перекривають водопостачання в місто.

14 жовтня козаки приставляють драбини до замкових мурів, інші кайлами пробивають стіни. Великою юрбою козаки і селяни кидаються до головної брами, виламують механізм, котрий блокує опускання дубових ґрат. Штурм коштує козакам близько двох тисяч убитих та поранених. Хмельницький погоджується на переговори з польською шляхтою і владою міста про сплату контрибуції - відкупу - півмільйона золотих. Збирають золото, срібло, коштовності, зброю, дорогий посуд, килими і вироби мистецтва. Козацько-татарська облога обійшлась місту до мільйона золотих. Із них половина – викуп, а решта – руйнування, відібрані худоба та хліб, мед, вино та горілка. 

Орда вдовольняється таким викупом і 23 жовтня йде у степи. Військо Хмельницького згортає облогу і рушає на завоювання Замостя.