У березні 1941 року у Київській області було утворено місто Чорнобиль. Будівництво першої атомної електростанції в Україні розпочалося у 1971 році на березі Прип'яті. 1970 розпочались роботи з будівництва майбутнього міста енергетиків — Прип'яті. 70-80 х роках XX століття в місті була харчова промисловість, чавуноливарний завод, ремонтно-експлуатаційна база Дніпровського річкового пароплавства, цех мистецьких виробів, районне об'єднання "Сільгостехніка", медичне і професійно-технічне училища. Перший енергоблок потужністю 1000 МВт вступив у дію через шість років. Згодом добудовано ще три енергоблоки. Чорнобильська АЕС розташована за 18 км на північний захід від міста Чорнобиля, 16 км від кордону з Білоруссю і близько 110 км на північ від Києва.

6 квітня 1986 року о 23:44 за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства. З різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. Лише наступного дня, після того як у Швеції за рівнем радіації визначили, що в Україні сталася аварія, уряд СРСР повідомив про Чорнобильську трагедію. Від вибуху і при гасінні пожежі, що тривала близько 10 днів, загинули 31 особа і більше 200 було госпіталізовано.

Жителів Прип'яті почали евакуйовувати о 14:00 наступного дня після аварії. Також відселили жителів сіл 10-кілометрової зони. Всього – 46 тис. осіб. Людям казали, що виїжджають на кілька днів. Просили брати тільки документи. У будинках залишали речі, у стайнях – худобу.

У червні навколо станції створили зону відчуження – 30 км на північ і південь, 20 км на схід, 120 км на захід – у цей бік в момент аварії дув вітер. Загальна площа – 2600 кв. км. Усього там проживали близько 150 тис. людей. У ліквідації аварії 1986–1989-го брали участь близько 600 тис. осіб. Над зруйнованим реактором спорудили саркофаг. Померли понад 100 тис. ліквідаторів, за даними організації "Союз Чорнобиль". 165 тис. стали інвалідами.