Волинська говірка: вечорниці у споминах старожилів
Способи й методи знайомств сучасної молоді нам добре відомі. Хтось тяготіє до нічних клубів, інші – знайомляться й пізнають один одного з допомогою всесвітньої павутини, дехто вишукує пару просто на вулиці :).
А ще наші бабусі-дідусі, уродженці першої половини ХХ століття, ходили на вечорниці. Вечірньо-нічні посиденьки наших предків у добу традиційного суспільства добре описала київська дослідниця-етнограф Ірина Ігнатенко у книзі «Жіноче тіло у традиційній культурі українців».
Ми ж, у свою чергу, нині пропонуємо увазі читальників спомини про вечорниці мешканців Волині. Як завше – оригінальною говіркою респондентів.
***
Н. Кознірчук, 1931 року народження з села Рудники на Маневиччині:
[Дівкою ви ходили на вечорки?] Ходила. Аяґже. [Що на вечорках робили?]. Ну, шо? Прияли, прияли. Ми там до їд неї ходили, до їд неї – дятька і тьотка, е, на вечорки. І там був хлопець музикант. То ми прадем-прадем, прадем-прадем, то як то вийме с скрині гармошку, як зачне грати – пошли дівчата танцьовати! Ну, то ничого. И отакє було. Така наша жизь була. И весело було, висело, ой висело…
Л. Кашина (Шумик) 1933 року народження з Остромич Кобринського району Брестської області:
А шо ш тоди було в силі? Тико шо тиї вечорки збиралися. То вишивали, то…в’язали. [Не було електрики, то як вишивали?] Яка електрика там була? Лампа! Видно було! Всьо бачиш…
[А як свято?] А нє, вже на вечорниці не ходили, вже ми так збиралися, спивали, ну, музику вже деяку там хлопци зроблять. А потом вже як став калхос, зробили осьде було клуба нам.
А. Байдовська, 1927 року народження із села Піски-1 Кобринського району Брестської області:
[Яку гру грали на вечорницях?] Ну, всякі фанти грали, (тихіше) всякі фанти грали… Голуба, козла. [Як голуба грати?] Голуба? От сядають дівчина і хлопец, сядають одне до другого, і от вже один вже командує (швидко): раз-два-три! Куди…куди повер…повернецця в одну сторону – целуюцца, а як вже нє – вже другі сядають. [А які танці тоді танцювали?] От танці… танци… [Вальс танцювали?] Вальс, краков’як, пудіспан, полька, нарєчєнька, гопак. [Яка була музика?] Ну, музика – гармошка…
Ілля Рєпін. Вечорниці. Кінець ХІХ століття. Зображення з Вікіпедії
Джерело: Григорій Аркушин. «Всього на світи хватає…» (фольклор, звичаї та обряди Західного Полісся у діалектологічних записах): [вибране]. – Луцьк, 2015. – С. 124 – 126.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
