Іштван Задор (Istvаn Zador) є відомим угорським художником та графіком. Під час Першої світової він був у Луцьку і зробив кілька малюнків.
З біографії митця знаємо, що проживав він у період із 1882 до 1963 року. Народився 15 січня 1882 року в місті Кікінда (сьогодні це північ Сербії).
Закінчивши середню школу, став працювати в банку аж до 1906 року. Іштван Задор ще з дитинства почав помічати в себе талант до малювання, проте ні хлопець, ні його батьки до цього серйозно не ставились. Кардинальний крок до покликання всього свого життя Іштван робить вже будучи офісним працівником банку. В один момент він вирішує піти вчитись далі, бо розуміє, що таланту мало і треба поради фахових викладачів, які б змогли направити його дар в правильне русло. Для навчання було обрано Школу Декоративного Мистецтва в світовій столиці кохання – Парижі. Здавалось, де б ще краще вчитись мистецтву і творити нові шедеври? Тільки в Парижі.
Три роки навчання не пройшли марно. Інтван Задор дізнався багато нового, виробив свою техніку, і однозначно для себе вирішив: «Буду портретистом». На такий рішучий крок його, ймовірно підштовхнув французький педагог T. A. Штейлейн. У 1908 році Іштван Задор навіть отримує нагороду «Золоту Медаль» за картину «Їдальня».
Потім було навчання знаного угорця в Академії мистецтв у місті Флоренція, столиці регіону Тоскани, що в Італії. Флоренція – це одна з перлин в намисті найкрасивіших міст Італії. Чи знаєте, як називають Флоренцію митці? «Чудо людської майстерності під відкритим небом»… І це не випадково, бо роботи найвідоміших художників, які жили і творили у Флоренції і до цього часу прикрашають церкви і собори міста. Саме цією атмосферою надихався Іштван Задор. Проте не довго… Бо в 1914 році в Європі розпочалась Перша світова війна.
Під час війни Іштван Задор служив в бойовому підрозділі в якості командира 7-ї ескадрильї. 23 листопада 1914 року художник був важко поранений у праве плече і його рука була навіть тимчасово паралізована. Після лікування в серпні 1915 року служив в якості військового кресляра і фотографа в команді 4-ї армії. В 1915 році Задор попадає до Луцька разом із австро-угорським військом.
Серед цікавих фактів тих часів про Іштвана Задора варто згадати його історичну зустріч з Ісмаїлом Енвером (Енвер-паша), відомим османським і туркестанським політичним і військовим діячем, якому Задор намалював портрет і подарував особисто.
В інтернеті вдалось натрапити на графічні роботи угорця Задора із панорамами Луцька 1915 року. Людина, яка об’їздила всю Європу, навчалась у Парижі та Флоренції, побачила Луцьк під іншим кутом, саме тому його графіка так вражає і захоплює. До слова, у Флоренції Іштван опанував так популярну тоді техніку офорту (різновид гравюри на металі, котрий дозволяє отримувати відтиски з друкарських форм, які попередньо оброблені кислотами).
Відомо, що в роки війни художник на Східному фронті працював не один, а разом із кореспондентами Міклошем Вадашем і Яношом Вазарі. З вересня 1916 року він стає офіцером зв'язку штаб-квартири в команді 3-й армії. Задор зобразив на своїх полотнах портрети делегатів мирних переговорів в Бухаресті в 1918 році. Через деякий час він стає лідером групи штаб-квартири і отримує Спеціальну військову медаль з мечами. Пізніше Іштван очолив об'єднання художників України в місті Одеса. Роботи Іштвана Задора, зокрема, і з луцькими панорамами були показані в Національному Салоні і в Музеї Ернста в 1916 і 1918 відповідно.
Після закінчення Першої світової угорець переїздить спочатку до німецького міста Веймар, а потім до Мюнхена. З 1919 до 1920 року Іштван був учнем Йоганнеса Іттена у Вищій школі будівництва і художнього конструювання «Баухауз» у місті Веймар. В період своєї роботи він стажувавсяв багатьох країнах світу, серед яких Єгипет, Англія, Нідерданди, Польща та ін.
Лише в 1920-х роках він вирішує все ж повернутись на батьківщину. Повернення було гучним, адже розпочалось із виставки робіт в Музеї Ернста. У 1938 році він вирішує переїхати до Голландії. Одними із найвідоміших його збірок, де були опубліковані роботи Задора, є «Мемуари військового художника» (1914-1918) і «Будапешт» (1945). Саме в «Мемуарах…» були опубліковані панорами Луцька. Помер Іштван Задор 24 травня 1963 року в місті Будапешт.
Вперше про перебування угорського живописця на Волині написали на сайті «Галереї Мистецтв», де зібрані всі волинські художники та ті, хто малював Волинь. Його роботи можна подивитись тут.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
