14 вересня: помер Данте Аліг'єрі
У ніч на 14 вересня 1321 року в Равенні помер флорентійський поет, основоположник італійської літературної мови Данте Аліг'єрі. Він був з великими почестями похований у місцевій церкві Сан-П'єр Маджоре і лише через сім століть влада Флоренції скасувала смерний вирок Данте, який змусив його майже половину життя провести у вигнанні.
У 1296 році відомий на той час автор сонетів до свого таємного платонічного кохання Беатріче Портінарі та збірки віршів і оповідань «Нове життя» 31-річний Данте Аліг'єрі зайнявся політичною діяльністю у Флоренції. Через чотири роки, після перемоги над ґібелінами, він як член партії гвельфів став членом Ради з шести пріорів. Попри те, що він підтримував папу римського, як противагу впливу імператора Священної Римської імперії, Данте виступив за обмеження впливу папи Боніфація VIII на флорентійські вправи. У 1301 році фракція т. зв. «білих гвельфів» зазнала поразки і Данте, звинувачений в корупції і фінансових махінаціях, був засуджений до сплати штрафу і дворічного заслання.
Перебуваючи у цей час у Римі, Данте не повернувся до Флоренції, де влада «чорних гвельфів» конфіскувала його власність, і спочатку оселився у Вероні, звідки переїхав до міста Лукка. Так і не виплативши штраф, у 1302 році Данте був засуджений на довічне вигнання і спалення на вогнищі у разі повернення до Флоренції. Часто міняючи місце проживання, у 1308 році Данте оселився у Парижі, де розпочав написання «Комедії» над якою працював наступні 13 років і яка принесла йому світову славу.
Тут же, у Франції його застала новина, що імператор Священної Римської імперії Генріх VII Люксембург розпочав похід в Італію проти папи римського, що спонукало Данте виступити на його підтримку у праці «Монархія». Генріх VII зайняв Рим, але не зумів підкорити більшість міст Тоскани. Тим не менш, під його натиском кондотьєр Флоренції оголосив амністію всім вигнанцям з міста в обмін на сплату штрафу і публічні вибачення. Данте відмовився це зробити, і 6 листопада 1315 року флорентійський намісник неаполітанського короля Роберта Мудрого підтвердив його смертний вирок і вислав з Флоренції двої його синів.
Щоб бути ближче до батьківщини, Данте із синами оселився у Равенні, куди його запросив сенйор міста Гвідо Новелло да Полента. Улітку 1321 року як його посол Данте відправився на переговори до Венеції, під час повернення звідки захворів на малярію і помер у Равенні у ніч з 13 на 14 вересня 1321 року у віці близько 56 років. Він був з великими почестями похований в Равенні в церкві Сан-П'єр Маджоре, де у 1483 році над його могилою була зведена усипальниця, яка не збереглась до наших днів і була перебудована у 1780 році.
Гробниця Данте у Равенні за проектом архітектора Камілло Моріджа, 1780 рік
Про життя Данте Аліг'єрі збереглося надзвичайно мало документів і більшість відомостей з його біографії, які часто суперечать іншим історичним фактам, відомі із хроніки «Nuova Cronica» флорентійця Джованні Віллані, яку він писав до свої смерті у 1348 році, і біографічної книги «Життя Данте», написаної того ж року його другом Джованні Боккаччо.
Як автор «Комедії», до якої з легкої руки того ж Бокаччо пізніше був доданий епітет «Божественна» і яка була написана на тосканському діалекті, Данте Аліг'єрі вважається основоположником літературної італійської мови і «гордістю та славою людства», як було зазначено в енцикліці папи Бенедикта XV, виданій до 600-річчя смерті поета. Однак лише через сім століть, у червні 2008 року міська рада Флоренції скасувала смертний вирок Данте Аліг'єрі.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
