Цього дня 1958-го компанія Texas Instruments створила першу мікросхему, яка була схожа на кудлатого ведмедя.

2 учених, що жили в абсолютно різних місцях, винайшли практично ідентичну модель інтегральної схеми. Один із них, Джек Кілбі, працював на Texas Instruments, інший, Роберт Нойс, був одним із засновників невеликої компанії з виробництва напівпровідників Fairchild Semiconductor. Їх об'єднало питання: "Як у мінімум місця вмістити максимум компонентів?".

Транзистори, резистори, конденсатори та інші деталі у той час розміщувалися на платах окремо, і вчені вирішили спробувати їх об'єднати на одному монолітному кристалі з напівпровідникового матеріалу. Кілбі скористався германієм, а Нойс - кремнієм. 1959-го вони окремо один від одного отримали патенти на свої винаходи. Почалося протистояння 2 компаній, яке закінчилося мирним договором і створенням спільної ліцензії на виробництво чіпів.

Після того, як1961-го Fairchild Semiconductor Corporation пустила інтегральні схеми у вільний продаж, їх відразу стали використовувати у виробництві калькуляторів і комп'ютерів замість окремих транзисторів, що дозволило значно зменшити розмір і збільшити продуктивність.

7 серпня 1944-го у Гарвардському університеті запустили перший американський комп'ютер "Марк І". 3 роки над автоматичним обчислювачем працював гарвардський математик Говард Ейкен і 4 інженери компанії IBM. Її президент Томас Дж. Уотсон вклав у розробку $500 тис.