Кожен п'ятий ковельчанин знищений тифом у 1919 році
Попри жорсткі заходи, запроваджені австрійською окупаційною владою у Ковелі в забезпеченні чистоти та особистої гігієни містян по запобіганню тифу, наслідки, спричинені воєнними діями Першої світової війни та подальших мілітарних змагань нових державних утворень на рештках колишньої Російської імперії, були плачевними.
«На місці колишнього фронту російсько-австрійського… панує крайня нужда. Людність виживає з решток живності, аби таким чином рятуватися від голодної смерті. Мають місце випадки продажу залишків одягу на прожиття. Тож і голодовий тиф панує на чималих теренах. Не рідкі випадки тифу плямистого і повторного», - писала в 1919 році газета «Goniec Wolynski».
Поряд з місцевими ЗМІ відстежувала стан справ, зокрема, у Ковелі, й міжнародна спільнота.
На фото: «28 жовтня 1919 року. Члени Міжвідомчої медичної комісії, скеровані Лігою Товариств Червоного Хреста для вивчення ситуації з тифом у Польщі, залишають військовий госпіталь у Ковелі після конференції з місцевими військовими органами влади.
З населенням до 30 000 людей до війни Ковель тепер зменшився до 24 000 жителів. У навколишній окрузі близько чверті населення померло від тифу, цілі села були знищені. Місцеві медичні органи усвідомлюють серйозність нинішньої епідемії, однак їх зусиллям дуже перешкоджає брак ліків, медикаментів, стаціонарного обладнання та підготовленого персоналу. Комісія рекомендувала об'єднані зусилля для ефективного вирішення ситуації в Польщі та запобігання поширенню тифу у Західній Європі та Америці».
На знімку зображено фасад головного входу до будівлі чоловічої гімназії ім. Александра II, згодом – Gimnazjum Państwowe im. Juliusza Słowackiego, в наш час у частково-реконструйованих залишках будівлі – заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступеня №8.
У період воєнних дій ХХ ст. будівля використовувалась арміями воюючих держав, як шпиталь.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
