Джерело: канал 24

94 роки тому народився український письменник Павло Загребельний, який прославився романом "Роксолана".

Загребельний дуже довго і старанно готувався до написання цього роману. Він два роки вивчав мусульманські традиції, літературу, Коран, і закони Шаріату, пише zn.

Він навіть спеціально їздив до Туреччини, щоб подивитися на місця, де жила Роксолана. А потім поїхав на її батьківщину в Рогатин.

Українська екранізація фільму Павлу абсолютно не сподобалася. Роксолана була набагато більш запеклою та відчайдушною, ніж героїня фільму.

Все найцікавіше з життя Павло Загребельний записував у своєму щоденнику. Але прочитати його ми поки що не зможемо. Це станеться, тільки через 20 років, після смерті автора. Так вирішили його дружина і він сам. Помер Павло Загребельний в 2009 році, тому, після простих підрахунків можна дізнатися, що щоденник автора покажуть тільки в 2029 році.

Загребельний належить до числа тих, чия творчість залишається актуальною навіть сьогодні.

Гуманіста й мислителя читають і зараз, шукаючи в його творах життєвої мудрості та наснаги для подолання труднощів, пише Kozakorium.

Пропонуємо добірку найкращих цитат і висловів Павла Загребельного.

Дехто вмирає, так і не народившись.

Людина з владою у руках відрізняється від звичайної так само, як збройний від безбройного.

Хоробрість полягає не в тому, щоб робити щось при свідках. Справжня хоробрість свідків не потребує.

Як мало треба людині, щоб жити, і як безмежно багато треба для цілого життя.

Стаєш безпорадним, коли не знаєш, з ким боротися, що долати.

Дивно влаштована людина: з неймовірною жадібністю гребе вона до себе все на світі, безмірно страждає, коли їй чогось не дістається, але ще більше мучиться, коли не може в той чи інший спосіб позбутися здобутого. Розтринькати гроші, перепаскудити наїдки й напитки, похвалитися таємницями, змарнувати все своє життя.

Але живі борються! Ні голод, ні нещастя, ні сама смерть не об'єднують людей. Об'єднує їх боротьба. Тільки в ній порятунок для людини. Тільки в ній здобувається найголовніше – воля, свобода.

Не обставляй себе сірими нікчемами, йдучи на діло велике, бо й сам посірієш!

Найдорожче для людини – це думка, а вся солодкість думки – в рідній мові. Ворог може захопити територію. Він може сплюндрувати міста й села. Але доки живе душа народу – народ безсмертний. Вмирає душа – вмирає й народ.

Без мови немає народу. Він зникає з лиця землі, як древні ацтеки. Чи не тому ворог зазіхає найперше на мову народу, який він хоче уярмити?

Військо можна перемогти - жінку ніколи.

Коли чиниш добро, то не думаєш про це. Заздалегідь обдумують лише підлоти.

Труднощів не існує лише для тих, хто не здатен розмірковувати.

А що таке старість? Може, її й немає зовсім, а є тільки зношеність душі. В одних душі зношені вже замолоду, в інших – незаймані до високих літ.

---

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.