Із життя Моцарта: як чуттєвий композитор обожнював свою Констанцію

Джерело: ZNAJ.UA

Якщо ви закохані в мистецтво взагалі і в музику зокрема, творчість Вольфганга Амадея Моцарта вам, швидше всього, добре знайома.

Однак навряд чи хтось замислювався про те, яким же був цей геніальний музикант в реальному житті. Ми знаємо, що він рано помер, жив бідно і взагалі мав досить багато навіть звичайних побутових потреб, але цього так мало, щоб зрозуміти людину...

Пропонуємо вам ознайомитися з короткими спогадами про Моцарта його дружини Констанції, і однин з його листів до неї.

Отже, фрагмент спогадів Констанції Моцарт:

Він (Моцарт) мав звичку вранці близько п'ятої години, поодинці (якщо його дружина була хвора або вагітна), вирушати на прогулянку верхи, але перш, ніж піти, завжди залишав біля її ліжка записку, схожу на рецепт.

В ній містилися такі, повні ніжності розпорядження, на зразок цих:

"Добрий ранок, мила жіночко! Бажаю, щоб ти добре виспалася, щоб тебе нічого не турбувало, щоб ти встала не з лівої ноги, щоб не застудилася, зі служницею не посварилась, не спіткнулася об поріг в сусідній кімнаті. Прибережи домашні неприємності до мого повернення. Тільки б з тобою нічого не трапилося! Я буду близько NN годин".

А ось один з листів Моцарта до дружини:

Дорога моя дружино!

Доки князь домовляється про коней, я з радістю поспішаю скористатися цією можливістю, щоб написати тобі, серденько моє, хоч кілька слів.

Як ти поживаєш? Так само часто ти згадуєш про мене, як я про тебе? У всяк час я очей не можу відірвати від твого портрета, і плачу – одночасно і від радості, і від горя. Дорога, бережи настільки дороге для мене здоров'я і перебувай в благополуччі!

Не турбуйся про мене ні в найменшій мірі, бо в цій своїй подорожі я не відчуваю жодних незручностей і ніяких неприємностей – ніяких, крім твоєї відсутності.

А цю біду, бо інакше ніяк не може бути, поправити неможливо; зі сльозами на очах я пишу ці рядки; прощай, з Праги я напишу тобі більше і детальніше; адже там я не буду поспішати. Прощай, мільйон разів цілую тебе ніжно-ніжно і залишаюсь навіки

Твій вірний тобі до гробу Моцарт

Будвиц, 8 квітня 1789


Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Коментарі