226 років тому революціонери захопили у Франції королівський палац
10 серпня 1792 року 20-тисячний натовп парижан захопив палац Тюільрі. Було оголошено про відміну влади короля. Монарха Людовика XVI і його сім'ю заарештували. Вони здалися. 22 січня 1793 року Людовика XVI стратили. Дізнавшись про страту чоловіка, королева Марія Антуанетта впала на коліна і присягнула на вірність 8-річному синові як королю.
Приводом для повстання стали чутки про можливе вторгнення австрійських армій і змову з ними короля. До влади у Франції прийшла республіканська партія жирондистів.
Людовик відмовився від захисту палацу. Даремно королева Марія-Антуанетта наполягала, що вони повинні залишитися і битися до кінця. Ще до того, як пролунав перший постріл, королівська сім'я заховалася в палаці.
Людовик пішов зі своєю сім'єю і міністрами в приміщення призначене для стенографів. Там королю надали місце, і він слухав з його звичайною м'якою байдужістю, як депутати обговорювали його долю. Королева сиділа біля решітки з дофіном на колінах. Вона розуміла всю трагічність їхнього становища.
Під час повстання 10 серпня народ увірвався в королівський палац Людовика XVI і всю його сім'ю ув'язнили. Королева також була поміщена у в'язницю. В цей момент на ній було траурне плаття, і вона мала з собою трохи білизни - нічну сорочку, пару блузок, хустки, панчохи, кілька нічних чепчиків і стрічки. На шиї у неї висів портрет сина і його пасмо волосся, заховане в дитячу рукавичку.
Марію Антуанетту стратили 21 вересня 1792 року. У неї було четверо дітей - Марія Тереза Французька, Луї Шарль, Людовик XVII, Софія-Єлена-Беатріс. Обоє синів королеви та молодша донька, за офіційною версією, померли від туберкульозу. Старша донька Марія-Тереза провела свою юність в в'язниці у Тамплі. Про страту батька і матері в 1793 році і про смерть молодшого брата Луї Шарля, який помер в Тамплі, вона дізналася лише в липні 1795 року.
Марія-Тереза отримала в історії имя "тампльська сирота". Вона вважалася символом страждання і викликала повагу навіть у опонентів.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
