Пропонуємо вам, ласкаві читальники, на хвильку поринути у дитинство. Почитати казочку про добре знаного й поширеного на наших теренах птаха – лелеку. Розповідь записана оригінальною мовою від народженої 1926 року мешканки села Мельники Шацького району Г. Забродоцької. Тут не лише цікаві словечки, а й пізнавальна, легендарна оповідь звідки перший лелека на землі узявся!

***

«Бог дав, е, Йванови збанка із жабами. Каже: «На! Одниси туди й туди, тилько ни  заглєдай». А вин…ой шось…шо я ни знаю, що. Ну взяв открив. Тиї жаби повискакувалися. А вин каже… А вин каже: «А чого ж ти заглєдав?» – «Я, – каже, – думаю, шоп подивлюся, а вони повискакували.  – «То типер, – каже, – будиш до суду Божого їх ходити й збирати». Ото вин так… То навить його звуть бусьол іванко. Ото вин тим іванко, шо вин іс того [з чоловіка]».

Лелека на поліській хаті, поч ХХ століття. Фото з Lodomeria

Джерело: Григорій Аркушин. «Всього на світи хватає…» (фольклор, звичаї та обряди Західного Полісся у діалектологічних записах): [вибране]. – Луцьк, 2015. – С. 186.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.