Штучний інтелект вивів героїв на чисту воду :)
Чарльз Дарвін міг дізнатися про основні ідеї еволюційної теорії вже впродовж свого навчання в Единбурзі. Нещодавно з’ясувалося: ще 1826 року його тогочасний професор геології опублікував ключовий текст про еволюційну теорію – анонімно. Лише нещодавно з допомогою штучного інтелекту вдалося ідентифікувати автора цієї визначальної статті.
Чарльз Дарвін
Британського природознавця Чарльза Дарвіна сьогодні вважають батьком еволюційної теорії. Його праця «Походження видів» («The Origin of Species») заклала основи для формулювання таких фундаментальних біологічних принципів, як вид, відбір, виникнення та покращення видів.
Проте Дарвін був не першим і не єдиним, що свого часу прийшов до ідеї природної еволюції. Цю теорію розробляли вже впродовж його навчання в шотландському Единбурзі. У час з 1825-го по 1827 роки тут з’явилося одразу кілька статей на цю тему.
Історики виходять з того, що вже в юні роки Дарвін познайомився з основними гіпотезами та припущеннями еволюційного розвитку. «Майже напевно, що перші хвилі британських еволюційних теорій вплинули на Дарвінів спосіб мислення сильніше, ніж він потім визнавав чи пригадував», – сказав Каен Танґе (Koen Tanghe) з Гентського університету (Бельгія).
Дві визначальні публікації про еволюцію побачили світ 1826-го та 1827 років – на жаль, обидві були анонімними. «З огляду на це ми не знаємо напевно, хто став автором одного з ключових маніфестів цієї традиції», – сказав Танґе з колегою Майком Кестемоном (Mike Kestemont) з Антверпенського університету.
Аби розгадати таємницю навколо Дарвінового натхненника, Танґе та Кестемон вдалися до застосування штучного інтелекту. Вони використали адаптивний алгоритм, що спеціалізується на стилістичному аналізі текстів – так званій стилометрії. З допомогою статистичних моделей програма аналізує різні мовні ознаки, зокрема частоту використання певних слів чи їхню довжину, вживання специфічних формулювань. Потім програма порівняла ці результати з тими, які отримали після аналізу текстів, автори яких були відомі. Якщо вони збігалися, це можна вважати доказом, що й анонімні тексти вийшли з-під пера відомих людей.
Ранній ескіз генеалогічного дерева, зроблений Дарвіном 1837 року. Зображення: historisch.
У випадку з еволюційними текстами для порівняння дослідники використали тексти різних учених, що у вказаний період працювали в Единбургу. З-поміж них був також Роберт Джеймсон (Robert Jameson), професор геології Чарльза Дарвіна.
І з’ясувалося: штучний інтелект зміг розпізнати авторів обох невідомих текстів. Згідно з його результатами, геолог Роберт Джеймсон був автором статті про еволюцію, що вийшла 1826 року. Уже в ній Джеймсон висловлює думку про вдосконалення видів у результаті пристосування до середовища.
Геолог Роберт Джеймсон був професором геології, викладав у Дарвіна та писав статті про теорію еволюції. Зображення: historisch.
Опубліковану 1927 року статтю, найімовірніше, написав Джеймсоновий учень, австрійський геолог Амі Бове (Ami Boué), повідомляють учені. «Це засвідчує, що Дарвіновий професор геології відіграв вирішальну роль у формуванні ранніх британських еволюційних ідей, – констатував Танґе. – Ми все одно не знаємо, якою мірою знаменитий студент Единбурга, Чарльз Дарвін, піддався впливові цього раннього розквіту еволюційного мислення. Проте цілком можливо, для нього це стало натхненням у його палеонтологічних розвідках під час подорожі на кораблі „Бігль”».
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
