Мерилін Монро не була б собою без свого кіногардеробу (в реальному житті актриса воліла носити дуже прості, скромні і навіть закриті речі). Однак її вбрання для зйомок завжди були надзвичайно ефектними, провокаційними і хвилюючими. Наприклад, знаменита сукня з плісированою спідницею, яка злетіла вгору над гратами метро в стрічці «Сверблячка сьомого року» (створена дизайнером костюмів Вільямом Травіллою спеціально для цієї сцени) назавжди залишилася в історії кінематографу. Як і сукня-бюстьє кольору фуксії з бантом і такими ж рукавичками з фільму «Джентльмени надають перевагу блондинкам». Vogue.ua в честь дня народження Мерилін Монро розібрав сценічний гардероб актриси.
"У джазі тільки дівчата"
Дії фільму розгортаються в часи "сухого закону" – музичний колектив «Великосвітський джаз красуні Сью» вирушає на гастролі до Флориди, в готель Seminole-Ritz Hotel (зйомки відбувались в реальному готелі Hotel del Coronado і він існує в незмінному вигляді до сих пір). Гардероб героїні Монро Душечки складався з напівпрозорих суконь, розшитих бісером і лелітками, з глибокими декольте, голою спиною, які іноді вимагали часткової відмови від нижньої білизни. За винятком останньої, образ Душечки цілком підходить хіба що сучасним вечірнім виходам.
"Займемося коханням"
Історія театрального роману з Мерилін Монро та Івом Монтаном в головних ролях за сценарієм Артура Міллера вимагала від костюмерів трохи інших рішень, ніж звичні «голі» сукні та тони діамантів. Одним з головних предметів гардеробу у фільмі став блакитний ірландський светр, пов'язаний «косичками», який, до речі, 1999 року був куплений будинком Gerard Darel на аукціоні Christie's. Коротке в'язане вбрання Монро одягла разом в напівпрозорими чорними колготками і заспівала Монтану пісеньку My heart belongs to Daddy. Також в арсеналі актриси для фільму були: чорна лаконічна сукня, сорочка чоловічого крою і прості чорні човники. Все те, що і зараз можна сміливо носити і вдень і вночі.
"Сверблячка сьомого року"
Деталі роману веселої рекламної моделі героїні Монро і її сусіда по будинку можуть пригадати лише найвірніші прихильники творчості актриси. В основному фільм запам'ятався сценою з сукнею, що злітає догори. Знімали її на 52-й вулиці в Нью-Йорку о першій годині ночі і подивитися на нижню білизну Мерилін прийшло п'ять тисяч глядачів. Сам же автор вбрання, Вільям Травілла, називав його "тою самою дурною сукнею». На його створення витратили всього два дні, а зшите воно було з віскозно-ацетатного крепу. Кожну складку зашивали вручну, а ліф був укріплений металевим каркасом. Крім нього легковажна героїня Монро у фільмі носила легкі літні батистові і бавовняні сукні кондитерських відтінків. Якраз такі стануть дуже популярними цього літа.
"Як вийти заміж за мільйонера"
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.