19 травня: Анна коронувалася на французький престол
19 травня 1051 року в соборі Реймса Анна, наймолодша дочка київського князя Ярослава Мудрого, коронувалась на французький престол як дружина короля Генріха I Капета.
Анна народилась між 1024-м і 1032 роком в родині Великого князя київського Ярослава Мудрого і його другої дружини Інгігерди, дочки шведського короля Олафа Шетконунга. Про її дитинство нема практично жодних відомостей, але є підстави вважати, що вона отримала хорошу освіту, уміла читати і писати, що на той час було рідкістю навіть для представників знаті. У 1043 році Анна розглядалась в якості потенціальної дружини овдовілого короля Німеччини Геріха III Чорного з Салічної династії, однак той віддав перевагу Агнес де Пуатьє, дочці герцога Аквітанії Вільгельма V.
У 1044 році вдруге овдовів 36-річний король франків Генріх I. Після папської заборони брати шлюб з близькими родичами у пошуках потенційної нареченої у 1048 році (чи в наступному) до Києва прибуло французьке посольство на чолі з єпископом Шалона Роджером III, і навесні 1051 року через Краків, Прагу і Регенсбург Анна прибула до Франції. На Святу Трійцю, 19 травня 1051 року, в Реймському соборі вона вийшла заміж за Генріха I і невдовзі тут же коронувалась на пестол Франції.
23 травня 1052 року Анна народила первістка Філіпа, через два роки - дочку Емму, у 1055 році - Роберта та Гуго у 1057-у. Як королева, Анна супроводжувала чоловіка під час поїздок країною, опікувалася церквами і монастирями, була членом королівської ради й багато документів тієї доби містять її особистий підпис або згадку про неї на королівських указах у формі "Зі згоди моєї дружини Анни" чи "У присутності королеви Анни".
Ще за життя Генріха, його семилітній син Філіп був проголошений королем при регенстві графа Бодуена Фландрського і його матері. Ще рік по смерті Генріха в 1060 році Анна брала участь в державних справах, проте згодом, як традиційно вважається, через пристрасть до одного із наймогутніших феодалів Північної Франції Рауля де Крепі, графа Валуа, облишила двір і оселилась у містечку Санліс під Парижем. Тут у 1062 році нею був заснований бенедиктинський жіночий монастир Сен-Ремі і розпочато будівництво церкви Сен-Венсан. Того ж або попереднього року Рауль де Крепі і Анна обвінчались в містечку Крепі-ан-Валуа.
Через те, що заради Анни, граф Валуа анулював свій попередній шлюб, безпідставно звинувативши свою дружину у зраді, у 1064 році рішенням папи римського Олександра II їх шлюб був визнаний незаконним, а Рауль де Крепі був підданий анафемі. Цим, як вважається, намагався скористатись регент короля Бодуен Фландрський, однак, як свідчать документи, Філіп примирився з матір'ю і вони разом із Раулем де Крепі у 1065 році відвідували Суассон, Орлеан, Лаон і Корбі, через два роки - король був з візитом в Ам'єні, володіннях графа Валуа, а у 1071-у Анна згадується серед гостей на весіллі короля з Бертою Голландською.
В 1074 році Анна овдовіла вдруге й, імовірно, оселилась при дворі свого сина Філіпа. Дата і місце її смерті невідомі, а остання згадка про Анну датується 1075 роком. Припускається, що саме цього року (але не пізніше 1079-го, відколи 5 вересня Анну щороку поминають у заснованій нею церкві міста Санліс) вона померла.
27 вересня 2013 року українська Єпархія святого Володимира в Парижі на чолі з єпископом Борисом (Ґудзяком) на кошти жертводавців з України, Франції, Англії, Сполучених Штатів та Канади придбала церкву в Санлісі, розташовану поруч з абатством Святого Венсана, згодом перетворену на діючий храм УГКЦ, при якому діє культурний центр Анни Ярославни.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
