У Луцьку презентували український верлібр

У СНУ ім. Лесі Українки презентували антологію українського верлібру «Ломикамінь».

“Ніде правди, українська поезія стрімко інтегрується в Європу. А точніше – верлібризується. Вільний вірш усе впевненіше проникає на сторінки друкованих видань, ним усе частіше послуговуються молоді й не лише молоді поети. Чесно кажучи, у автора цих рядків іще za lat radzieckich жевріла думка, що було б непогано мати в Україні збірку, куди б увійшли кращі зразки позаримової та позаметричної поезії. Кажуть, думка матеріальна і рано чи пізно вона справдиться, особливо, якщо думає так не одна людина”, – йдеться у повідомленні.

Цього року надії багатьох прихильників вільного вірша стали реальними завдяки виданій у львівській літературній агенції «Піраміда» антології українського верлібру під назвою «Ломикамінь» (упорядники – «нью-йоркська львів’янка» Марія Шунь та доцент Східноєвропейського національного університету Олена Кицан).

15 травня на факультеті філології та журналістики СНУ відбулася презентація цього унікального видання.

З цієї нагоди до Луцька прибув відомий письменник, літературознавець і видавець Василь Габор. Ведучою презентації була згадана вже Олена Кицан (вона ж автор передмови до антології).

Від самого початку заявили про нестандартність побудови самої розмови про антологію, де представлено 222 поети – від Івана Франка, Лесі Українки, Володимира Свідзінського, Михайля Семенка, Валер’яна Поліщука до наймолодших за віком і творчою біографією Ігоря Астапенка, Ольги Перехрест, Олени Рудої та Марти Брижак. Розповідь ведучих про ідею створення книги, роботу над її виданням органічно доповнювалась виступами представлених у антології авторів – Клави Корецької, Петра Коробчука, Галини Яструбецької, Ігоря Ольшевського, Ольги Ляснюк, зрозуміло, Олени Пашук (хоч пані Олена більше читала вірші інших авторів – зокрема Василя Голобородька та Володимира Свідзінського). Кожен із поетів за задумом модератора мав відповісти на питання, чому для творчого самовираження він обрав саме верлібр. Своїми спогадами про роботу над художнім оформленням видання поділилася волинська мисткиня Оксана Глинська. Особливе значення було надане образу ломикаменя – описаної Лесею Українкою дикої, вільної квітки, що проростає крізь каміння (цей образ визнано найяскравішим символом верлібру).

На презентації були представлені також інші видання «Піраміди», зокрема книги Богдана Рубчака, Петра Яценка, Олександра Жовни, Романа Іваничука, Олега Лишеги та ін.

   


Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Коментарі