До яких катастрофічних наслідків призвів «сухий закон» у США

Джерело: 24 канал

16 січня 1920 року у США вступив у дію "сухий закон". На 13 років Америка поринула в період тверезості та здорового способу життя. Та це тільки одна сторона медалі, бо історія нам доводить – будь-які заборони запросто можуть призвести до катастрофічних наслідків.

На початку ХХ століття локомотив американської економіки стрімголов летів уперед. Розквіт нафтовидобування, поява потужної металургії, а за ними і зростання попиту на залізничні перевезення, перетворили США на супердержаву – королівство світової промисловості.

Такий статус змушував владу та бізнесменів коли не нарощувати виробництво, то хоча б підтримувати досягнутий темп. Одна з причин, яка заважала економіці здійснити подальший стрибок, крилася у повсякденності звичайних найманих робітників: вони любили добре прикластися до пляшки й часто-густо не могли якісно працювати через це.

Алкоголи виливають просто на вулиці Сухий закон
Алкоголи виливають просто на вулиці

Особливу проблему в пиятиці бачили заможні фермери-протестанти, для яких вживання оковитої вважалося ще й гріхом. Саме вони розпочали так званий "сухий рух": громадські організації, церква, "Антисалонна ліга" влаштовували маніфестації, писали петиції до міської та федеральної влади з проханням заборонити виробництво і продаж алкоголю. Такі ідеї підтримував навіть мільярдер Джон Рокфеллер, бо його робітники теж неефективно працювали з похмілля.


Жінки протестують проти "сухого закону"

Тож у січні 1920 року американський конгрес прийняв знамениту 18 поправку до конституції. На всій території США заборонялося виробництво, продаж і перевезення алкоголю.

За перші кілька місяців після вступу в дію "сухого закону", серед американців зріс показник купівлі молочних продуктів, а рівень споживання оковитої зменшився в десятки разів. Та це було затишшя перед бурею. Спиртові війни, розквіт корупції, виробництво сурогатної горілки та віскі, а також поява мафії – це усі ті негативні наслідки, які чекали на американську державу.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Коментарі