187 років тому світ побачив роман «Собор Паризької Богоматері» Віктора Гюго
16 березня 1831 року вийшов «Собор Паризької Богоматері» Віктора Гюго - перший історичний роман у французькій літературі.
Дія книги відбувається в XV ст. Глухий горбун Квазімодо служить дзвонарем у готичному Cоборі Паризької Богоматері. Закохується у циганку Есмеральду. Пристрастю до красуні палає і настоятель головного храму французької столиці Клод Фролло. Вона ж любить капітана королівських стрільців Феба. Есмеральду оголошують відьмою і засуджують до смерті.
Ідея написання історичного роману 21-річному Віктору Гюго прийшла під враженням від книги «Квентін Дорвард» шотландця Вальтера Скотта. Її історія розгорталась у середньовічній Франції.
«Після мальовничого, але прозаїчного твору Вальтера Скотта залишається ще створити роман у іншому жанрі, витонченіший і більш завершений. Це має бути одночасно і роман, і драма, і епопея. Звичайно, піднесений, поетичний, правдивий», - писав Віктор Гюго у журналі «Французька муза».
Три роки письменник займався дослідженнями. Вивчав документи про середньовічний Париж. Відвідував будівлі, які збереглися з того часу. Зокрема — Собор Нотр-Дам на острові Сіте посеред Сенни. Познайомився з першим вікарієм храму — аббатом Ежге. Священик писав містичні твори. Його визнали єретиком. Стає прототипом Клода Фролло.
В листопаді 1828 року Віктор Гюго підписав договір з видавцем . Передав йому на один рік право публікації роману. Винагородою стали — 4 тис. франків - теперішні $45,7 тис.
Протягом цілого року видавець намагався примусити Гюго працювати. Погрожував штрафом. Письменник створює лише короткі п'єси.
Коли Віктор написав 6 сторінок майбутнього роману в Парижі почалася революція. Вуличні бої відбувалися під вікнами письменника.
Гюго переїхав до тестя в інший район міста. Дорогою загубив чернетки роману.
Довелося просити у видавця останню відстрочку. "Віктор купив собі пляшку чорнил і неймовірно величезний сірий вовняний плед, який вкривав його з ніг до голови, прибрав в шафу свій верхній одяг, щоб не піддатися спокусі вийти надвір, і замкнувся зі своїм романом, як у в'язниці", - згадувала дружина літератора Адель.
За місяць після виходу «Собор Паризької Богоматері» роман надрукували вшестеро більшим накладом.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
