Джерело: Монітор Волинський

Нагробну плиту, під якою у Польщі більше півсотні років лежали рештки луцького єпископа Шельонжека, 18 лютого передали римо-католицькому кафедральному собору Святих Апостолів Петра і Павла.

 Наразі триває беатифікація єпиcкопа – зарахування його до блаженних – у рамках якого в Торуні нещодавно відбулося перепоховання його земних останків.

Владика Адольф Петро Шельонжек приїхав до Луцька в лютому 1926 р., через два місяці після свого призначення. Він віддано служив Богові та ввіреній йому пастві аж до арешту органами НКВС у ніч із 3 на 4 січня 1945 р., не зрікся служіння їм і в радянських тюрмах, де провів 16 місяців, та до самої смерті молився й тужив за «своєю улюбленою Луцькою дієцезією». Адольф Шельонжек не відмовився від свого єпископського престолу, тому і фактично, і за церковними канонами залишився владикою луцьким аж до самої смерті.

У травні 1946 р., після втручання американської дипломатії, радянська влада священнослужителя, якому загрожував смертний вирок, «помилувала» й депортувала до Польщі. Там єпископ-вигнанець із луцькими священиками оселився у Бєжгловському замку поблизу Торуня. Місцевий ординарій надав їм костел Святого Якова в Торуні, щоб її парох із пожертвувань вірян міг утримувати владику та його капітул. Коли луцький єпископ Адольф Петро Шельонжек завершив свій земний шлях, його тіло поховали у крипті під пресвітерієм цього костелу, а зверху вмістили пам’ятну таблицю. Її виготовили за кошти, зібрані священиками та вірянами Луцької дієцезії, які після війни опинилися на території Польщі.

Зараз, коли завершився дієцезіальний етап беатифікаційного процесу і коли владику луцького вже офіційно можна називати Слугою Божим, його тіло вмістили у спеціальному саркофазі біля входу до торунського костелу, а плиту вирішили передати Луцьку. Символічно, що волею Провидіння до Луцька нагробна плита владики потрапила через перехід Шегині–Медика – той самий, яким єпископ Шельонжек покидав ці землі. Невдовзі плиту освятять і встановлять у луцькому кафедральному соборі Святих Апостолів Петра і Павла.

 

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.