Джерело: Volynua.com

«Україна. Голодомор 1946–1947 років: непокараний злочин, забуте добро» - книга очільника Луцького Хрестовоздвиженського братства (відродженого) Андрія Бондарчука побачила світ. 

 Про це 20 лютого 2018 року повідомили в Управлінні Волинської єпархії Київського Патріархату.

Він автор і упорядник цього фоліанта. У Палаці культури обласного центру письменника привітали, зокрема, настоятель братського храму Воздвиження хреста Господнього протоієрей Василь Клочак та викладач Волинської православної богословської академії священик Ярослав Черенюк.

Книга, яку Андрій Іванович готував до друку три роки, порушує тему милосердя волинян, які давали їжу тим, хто прибував зі Сходу України та з Росії, рятуючись від післявоєнного голодомору. Під цією палітуркою зібрано не лише статті відомих істориків, а й свідчення тих, хто пережив ті страшні часи.

У 1946–1947 роках у багатьох регіонах Радянського Союзу був голод, спричинений як природними факторами, наслідками війни, так і передусім украй неефективним веденням сільського господарства й примусовим вилученням «лишків продовольства». Безліч людей ринули на Західну Україну, де тоді ще майже не було колгоспів, тож населення хоч не жило заможно, але й не голодувало.

Перші валки біженців прибули із Брянської області Російської Федерації, тому всіх тих прохачів згодом стали називати «брянцями». Частина «брянців» залишилася жити серед західняків, пам’ятаючи їхнє християнське милосердя. Але Андрій Іванович зауважує, що саме нащадки деяких порятованих волинянами «зараз вбивають наших хлопців, які боронять Україну від агресора. Тому ця тема болить і значення правди історії зараз підняте на високий щабель».

---

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.