Шістдесят років тому він був найдорожчим голкіпером світу і міг претендувати на все, що завгодно, адже в 25 років грав за найперспективнішу команду Англії. За п’ять місяців 1958-го двічі став героєм новин та просто справжнім героєм.

Під час Мюнхенської катастрофи Генрі Грегг витягнув з розбитого літака пораненого головного тренера «Манчестер Юнайтед» Метта Басбі та ще кількох людей, зокрема вагітну дружину югославського дипломата та її доньку. Десять років тому, коли світ згадував про 50-ті роковини мюнхенської трагедії, телевізійники влаштували воротарю зустріч із сином Віри Лукич, яким вона була вагітна у 1958-му.

Генрі не просто вижив, а й був тією точкою опори, від якої Басбі потім відштовхнеться, будуючи свою нову команду – команду тріумфаторів. Уже через 13 днів після трагедії в Мюнхені він вийшов на поле у футболці МЮ в матчі чергового туру англійського чемпіонату. Футбол допомагав забути те, що сталося з ним і його друзями. Чимало англійських футбольних оглядачів саме Грегга, «Героя Мюнхена», а не Петера Шмайхеля, називають найкращим воротарем «Манчестер Юнайтед» в історії. Для такого визнання, мабуть, потрібно було бути кимось особливим. Але Грегг повністю зіграв тільки шість сезонів у «Манчестері», жодного разу не став чемпіоном, хоча команда наприкінці його червоної кар’єри таки двічі брала титул. Та Грегг, змучений травмами, привидами минулого і важкими втратами в особистому житті, вже майже не грав.

На долю Генрі не припало жодного трофея, хоча в МЮ він зіграв 48 «сухих» матчів. Проте саме цей воротар зміг довго тримати в межах умовно здорового глузду свого товариша Джорджа Беста, який примудрявся забивати голи й нещадно труїти своє життя алкоголем. Вони товаришували і після завершення виступів. Коли Беста попросили написати короткий відгук на книгу про Грегга, валлієць обмежився двома словами: «My hero (мій герой)». А от з легендарним Боббі Чарльтоном, якого він також витягнув з літака, Грегг ніколи не товаришував, хоча йому дуже подобалася дружина Боббі.

Також Грегг – легенда збірної Північної Ірландії. Улітку трагічного 1958-го він поїхав на чемпіонат світу, аби стати його героєм. «Ольстер» тоді сенсаційно вийшов з групи, а Грегга журналісти оголосили найкращим воротарем турніру, хоча він зіграв тільки чотири матчі – у чвертьфіналі його команда програла французам уже з резервним голкіпером. У голосуванні Грегг переміг з великою перевагою Лева Яшина (478 проти 122 голосів).

Тренер збірної Північної Ірландії Догерті під час чемпіонату мало спілкувався з воротарем, бо бачив, що його спроби заспокоїти Грегга не мають результату. Після Мюнхена той страждав на безсоння і депресію. Проте наставник не кинув його напризволяще, він доручив капітану Дені Бленчлфаулеру постійно говорити з Греггом і, як згодом розповів сам воротар, той був тоді єдиною людиною, яка могла витягнути його з прірви спогадів.

Греггу нині 85 років. Він найбільш щасливий від того, що зі свого життя прибрав, наскільки це можливо, згадки про 6 лютого 1958-го: «Я більше не думаю про Мюнхен щодня, і я радий цьому. Якби цього не сталося, мене давно не було б».

---

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.