Концерт Тараса Петриненка: автор неофіційного гімну України виступив у Луцьку
«Нині настав час бультер’єрів, однак доки ми з вами є, стоїмо за Україну, то в нас буде світле майбутнє, і все буде гаразд», - звернувся зі сцени до лучан український музикант, співак, композитор, поет, народний артист України Тарас Петриненко. Впродовж двох годин він спілкувався з глядачами про культуру, сьогодення, читав прозу та співав пісні.
Концерт «Все буде гаразд» відбувся у Палаці культури Луцька 11 лютого за участю народних артистів України Тараса Петриненка та Тетяни Горобець.
Тарас Гаринальдович привітався з лучанами та зауважив, що він вже трохи посивів, але наголосив, що душа у нього ще молода.
«Усі пісні, з якими я виступаю, - це моя творчість, за яку я і відповідаю», - зауважив Тарас Петриненко і розпочав концерт із пісні «Зоряний острів».
«Я поїздив по світу, і усюди, де тільки бачив гарних жінок, знав, що це українки. Ви, дорогі наші, - національне надбання країни і пісня «Світлячок у долонях» лунає для вас», - звернувся до дам у залі музикант.
Опісля композитор зауважив, що він у футболці зі знаком «Пацифік» (символ миру) не просто так, мовляв, він зростав у часи бітлів, хіпі, був волелюбною людиною, такою лишився і досі.
«Згадую часи, коли великі концертні зали збиралися для поезії і люди слухали, бо хотіли ставати кращими. Тоді не було феєрверків, вогнів, але були люди, була й культура. Зараз все по-іншому, сцена опускається до підвального рівня, продюсери кажуть музикантам, що роботи, аби догодити більшості. Але сцена і для того на підвищенні, щоб до неї тягнутися, тому час від часу я вам буду читати свою поезію.
Хтось пише пісні для успіху чи забави, хтось задля грошей, кар’єри і слави, хтось, щоб під них танцювали, дехто - щоб під них пили і жували. А я свої склав не для пустощів, не для жування. Я склав їх для слуху, думання, переживання. У кожного своє бачення сьогоднішнього світу, є воно й у мене: «Цей світ великий, але такий безликий. Скотився з дуру примітив гламуру, підняв на троні жлобcтво у законі. Така ось ера – ера бультер’єра».
«Мені інколи кажуть, що, можливо, пора вже на пенсію, щоб поступитись місцем тим, хто дихає у спину. Я думаю може й дійсно пора, але ж ніхто й не дихає у спину. Зараз виконаю пісню, яку написав на початку 90-х років, але актуальність її зараз не менша», - розповів музмкант.
Насамкінець концерту Тарас Петриненко наголосив, що необхідно, аби усі пам’ятали, що ми живемо у своїй країні, де необхідно наводити лад.
«Ми вже навчилися виганяти негідних президентів, ще треба навчитися обирати гідних», - наголосив музикант і разом із глядачами виконав пісню «Україна», яка перетворилася на своєрідний неофіційний гімн нашої Батьківщини. Усі глядачі у залі співали стоячи й довгими аплодисментами дякували за концерт, який проймає до глибини душі, про що говорили сльози на обличчях присутніх.
Підготував Вадим Панафідін
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
