11 лютого 1990 року в Південній Африці після 27-и років ув'язнення звільнено борця за права чорношкірих Нельсона Манделу, засудженого в 1964 році на довічне ув'язнення. Звільнення Мандели було однією з умов, які висунув Африканський Національний Конгрес (АНК) в обмін на згоду брати участь в розробці нової конституції країни.
У 1944 році 26-річний адвокат Мандела втупив до АНК, найстарішої політичної організації чорношкірих південноафриканців, і згодом став керівником Йоганнесбурзького молодіжного крила АНК, а в 1952 році був обраний заступником президента АНК. Сповідуючи принцип ненасильницької боротьби з апартеїдом, у 1960 році, після жорстокої розправи над мирною демонстрацією в Шарпельвіллі, Мандела сприяв створенню напіввоєнізованого підрозділу АНК, котре невдовзі розпочало партизанську війну проти уряду білої меншості Південно-Африканської Республіки.
У 1961 році Мандела був вперше заарештований за підозрою у співпраці з партизанами, але за недоказаністю вини був звільнений, проте через рік був заарештований вдруге - на цей раз за незаконний перетин кордону країни. Він отримав 5 років тюрми, а в 1964 році разом з іншими лідерами АНК був засуджений на довічне ув'язнення за справою 1961 року.
18 з 27 років свого терміну Мандела провів у тюрмі Роббен-Айленд, де утримувався в жорстоких умовах, - маленька камера без ліжка, дозвіл на отримання і надсилання двох листів на рік, один 30-хвилинний візит відвідувача протягом року. Манделу це не зламало і він став символом антирасистського руху в ПАР. Це привернуло до його особи міжнародну увагу і власті були змушені принципово змінити умови його утримання - останні роки Мандела провів у більш комфортабельних умовах, фактично знаходячись під домашнім арештом.
У 1989 році до влади в ПАР прийшов президент де Клерк, котрий розпочав реформу політичної системи країни, що передбачала знищення апартеїду. Він легалізував діяльність АНК, а в лютому 1990 року розпорядився звільнити Нельсона Манделу з ув'язнення. З цього приводу в багатьох містах країни пройшли багатотисячні мітинги і демонстрації, які привели до сутичок з поліцією і загибелі близько 30 осіб.
Після звільнення Нельсон Мандела представляв інтереси АНК на переговорах з урядом білої меншості з приводу відміни апартеїду, і в 1993 році він разом з Вілемемом де Клерком був удостоєний Нобелівської премії миру. У 1994 році АНК здобула перемогу на перших в ПАР вільних виборах, Нельсон Мандела був обраний президентом ПАР і залишався на цьому посту до 1999 року.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
