Село Іванчиці: цікаві факти із книги дослідника замків та палаців Романа Афтаназі
Про село Іванчиці та історію маєтку в селі писав свого часу відомий польський історик, дослідник замків та палаців Роман Афтаназі.
Зокрема, найвідомішою його працею є «Історія резиденцій на давніх окраїнах Речі Посполитої» в 11 томах. В томі 5, йдеться й про Волинь. Не оминув він своєю увагою й Рожищенські села.
До уваги читачів пропонуємо цікаві історичні факти з книги та унікальні малюнки початку XIX ст. села Іванчиці.
В першій половині XVI ст село Іванчиці було власністю Андрія Сангушка Коширського, а в 1574 році князя Станіслава Радзивіла, першого ордината Олицького.
Іванчиці, щоправда, не ввійшли до ординації і згодом опинилися у власності луцького єпископа Яна Борзобагатого-Красинського. По його смерті село переходило з рук в руки. Близько 1670 року було у власності Антонія Вітоніського гербу Сорокомля, а в другій половині XVIII ст. перейшли до родини Бистрих гербу Тарнави.
До розвитку Іванчиць долучився насамперед Ромуальд Йоахим Бистрий, син каштеляна Йосифа (помер у 1783 р.), посол на сейм в 1782 році, приятель Тадеуша Чацького і Урсина Нємцевича. В 1801-1804 роках відомий садовод Діонісій Міклер посадив в Іванчицях парк.
Завдяки дочці Ромуальда Бистрого та Анни з Раковських – Магдалени, талановитої художниці аматорки, Іванчиці дісталися її чоловікові Казимірові Чечишевському гербу Колюмна. Після заміжжя дочки Чечишевських, Марії, з Іваном Семіонтковським, володіння перейшли до родини її чоловіка. Під кінець XIX ст. село Іванчиці було продане.
Спочатку родина Бистрих мешкали в Антополі, що поруч з Житомиром. З появою парку переїхали до Іванчиць, хоча великої резиденції там не було. Детального опису вигляду іванчицького двору, на жаль, немає.
Подані збережені в архівах Музею Чарторийського в Кракові, виконані Магдаленою Бистрою близько 1820 року два малюнки, на яких зображено чарівність романтичного парку, з гарно згрупованими деревами, водяними каналами, перекинутими через них мостами, альтанкою і тільки з фрагментом житлового будинку.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
