У Луцьку стали помічати підозрілих осіб з дивною поведінкою. Спочатку на це звернули увагу міські божевільні і їх просили не розганяти паніку. Та коли до справи взялися органи, стало зрозуміло – місто заполонили небезпечні шпигуни.

Викрити декого було легко, однак більшість причаїлися в малопомітних місцях і стали снувати свою змову. Спецслужби звернулися за допомогою до лучан, оскільки не можуть викрити всю мережу. Перед вами – документальні фото Луцька, зроблені таємними агентами. Десь на знімках ховаються шпигуни. Допоможіть очистити місто!

 

Упс! Колаж Олександра Котиса

 

Якщо і ви впадете у відчай і не знайдете підозрілих осіб на фото, рухайте вертикальну лінію, щоб знайти підказку.

 

Ні, це не кіт

Це був звичайний сонячний день. Дами у вікторіанських сукнях під модними парасолями прогулювалися біля міського саду, головною вулицею міста проїжджали вози, а десь поруч хтось вдавав із себе того, ким не є. Де ж цей нахаба?

 

 

А котика ви ж також знайшли, правда?) Спойлер: поштівка луцького видавця Беккера 1916 року.

 

Індустрія і модерність

Була неділя і охоронець луцької ливарні братів Свобод робив обхід території. Він на фото справа унизу. Самотньо диміла труба, а серед цехів ливарні не чулося жодного людського звуку, тут нікого не було, але чи таки справді нікого?

 

Вам також здалося, що цей шпигун справляє нужду? Спойлер: фото 1915 року, зроблене спецвідділом австро-угорської армії

 

Євреї на Кафедральній

На фото – бідний єврейський район з давньою назвою Жидівщина. Деякі люди ходять босі, будинки обшарпані, хоч і з ґонтом, тіснота і бруд – такий колорит того району. Розігрується діалог:

-Шимон, зични 10 злотих, на пиво Земана бракує.
-У мене тільки дев’ять…
-Ну, давай 9 – 1 злотий будеш винен. 

 

 

Спойлер: фото 1920-х років. Вулиця Кафедральна – одразу за будинком зліва. 

 

Дивитися і бачити

Турист безобідно хотів зробити фото замку, але навіть не підозрював, що за ним шпигують. Хтось замаскувався, як хамелеон!

 

 

Спойлер: фото міжвоєнного часу з архіву польськомовного щоденного видання Ilustrowany Kurier Codzienny 

 

Он нянчит гнёзда

Він – дерево, але й не дерево. Він має кігті, та не птах.
Буває падає. Встає і лається, він – дах.
Та від негоди не рятує,
шпигує.

Словом, ви здогадались, де шукати.

 

Спойлер: поштівка луцького видавця Олександра Комарницького 1929 року. Вулиця Ягеллонська (Лесі Українки) 

 

За парадом наглядають

Ото була історія! Царя ліквідували, прийшли австрійці, їх вибили українці, але самі на довго не затрималися, потім були поляки – їх нейтралізували Сталін і Гітлер, другі совєти господарювали довше, але й ті канули. Всі завжди ішли, та шпигуни залишалися… Слава нашей родине! Ага.

 

Спойлер: фото 1949 року. Парад іде біля брами міського православного собору.

 

Води Глушця

Колись у Луцьку була річка Глушець, яка розливалася широким плесом води між замком і пагорбом, де тягнулася забудова довкола Ягеллонської. Тоді лучани брали човни і випливали на прогулянки. Одного разу в такий день і болота несподівано випірнув таємний агент поліції і зробив фото. Жаби голосним кваканням почали видавати присутність дивного гостя, тож роздивитися панораму як слід він не міг – мусив ховатися назад. Тепер ми розглядаємо цей документ.

 

 

Спойлер: фото міжвоєнного часу з архіву видання Ilustrowany Kurier Codzienny

 

А що, шпигунів таки важче шукати, ніж білочок?) 

Любіть Луцьк і переглядайте старі фото!

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.