Фабрика фортепіано екс-волинянина Августа Стробля

Фабрика фортепіано екс-волинянина Августа Стробля
  1. Новина відноситься до:

Гортаючи пресу кінця ХІХ – початку ХХ століття, зустрічається багато рекламних оголошень з продажу музичних інструментів. Однією із найпопулярніших в той час була фортепіанна фабрика Августа Стробля. Продукцію можна було придбати по всій тодішній Російській імперії в фабричних магазинах або на замовлення.

 

Власник і засновник столичної фабрики Август Вікентійович Стробль (в деяких джерелах Штробль) народився в Волинській губернії, де проживала його родина. Батько Вікентій Стробль працював вчителем музики в Житомирі, саме він навчив сина грати на музичних інструментах та відправив на навчання до Європи.

Август Стробль отримав якісну музичну та технічну освіту. Йому довелось попрацювати та познайомитись із виробництвом музичних інструментів на кращих фабриках Західної Європи у Відні, Дрездені, Лейпцигу, Берліні, Варшаві.

В 1870-х Август повертається на Волинь, проте вирішує переїхати до столиці і в 1873 році в Києві відкриває свою власну невеличку майстерню, в якій спочатку працює сам як столяр. Проте справи йдуть вгору і Стробль вирішує сам виробляти музичні інструменти, які киянам припали до вподоби.

В кінці ХІХ ст. одним з найпопулярніших інструментів у середовищі інтелігенції було піаніно. Спочатку ці інструменти ввозили з-за кордону, але у другій половині ХІХ ст. у Києві уже були і місцеві виробники.

В 1884 році Стробль робить кардинальний крок: купує ділянку землі по вулиці Желянській, 27 в Києві (з 1926 року — вулиця Жаданівського, проте історичну назву вулиці було відновлено в 1993 році). Крок за кроком були зведені будівлі майстерень та складів для музичних інструментів. «Фабрикою завѣдываетъ самъ владѣлецъ». На початку було 10, потім 30, і 80 робочих місць.

В пресі починають з’являтись оголошення подібного характеру: «Музыкальные инструменты можно было приобрести в музыкальном магазине австрийскоподданного гражданина Августа Викторовича Стробля».

Усі свої інструменти Стробль виготовляв із вітчизняних матеріалів, в основному це була така деревина, як дуб, сосна, ялина, клен. За кордоном купували лише слонову кістку, сталеві струни та мідний дріт.

За рік фабрика випускала близько 350 інструментів, кожен ціною орієнтовно від 100 до 700 рублів.

Музичні магазини Стробля могли запропонувати асортимент музичних інструментів: «Рояли, пианино и фисгармонии первой обширнейшей в юго-западном крае фабрики А. Стробль».

Волинянин Август Стробль створив свій бренд, який залишається досі популярним серед поціновувачів антикварних музичних інструментів.

Не менш відомішим за Августа був його брат Рудольф. Який став відомим піаністом. Ще будучи дитиною, проживаючи у Волинській губернії разом з батьками, він через уроки батька захопився граю на фортепіано. Пізніше поїхав здобувати освіту в консерваторії Відня у Роберта Фолькманата Йозефа Фішхофа.

 

 

Після повернення з Європи, був учителем музики у місті Житомирі, проте згодом, а саме в 1855 році переїхав до Варшави. У 1866— 1896 роках він викладав у Варшавському музичному інституті, а в 1888—1891 навіть  обіймав посаду директора. Проте, у 1891 році  із зміною закону про зайнятість іноземних громадян, Рудольф, як австрійський підданий був змушений покинути цей пост.

Саме урокам у Рудольфа Стробля завдячують своїй славі композитор, піаніст, концертмейстер, педагог Антоні Зигмунт Білінські, Владислав Білінські, Ігнацій Ян Падеревський, Йозеф Слівінські, Олександр Ружицький, Генрик Мельцер-Щавінські, Пахульський Генріх Альбертович і Фелікс Конопасек. Близьким другом Рудольфа був відомий письменник Юзеф Крашевський, який свого часу навіть вчив друга польської мови.

 


Загрузка...

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Автор: Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО

Коментарі