У 1869/1870 році в містечку Полонне Волинської губернії (нині Хмельницька область) народився Лейб Михайлович Співак, майбутній артист опери, улюбленець багатьох поціновувачів музики за свій низький голос basso cantante.
В дитинстві хлопчика за його прекрасний голос запрошували співати на єврейських весіллях і в хорі міської синагоги. Молоді роки Лейб Співак провів у Луцьку, де співав у місцевому єврейському хорі Арона Ратцмана.
Лейб Співак (зліва). Використано колаж culturalproject.org
Деякий час жив у Бердичеві, та згодом співак поїхав до Одеси, де друзі та шанувальники щедро обдарованому природою юнаку допомагають отримати гарну музичну освіту. В цей же час Співак одружився на дочці багатого театрального діяча Одеси Сибірякова, що надало йому згодом вагому матеріальну підтримку.
Фахівці з вокалу вважали, що Співаку необхідно обов’язково стажуватись в знаменитому міланському театрі «Ла Скала», в якому багато претендентів з різних країн здавали нелегкий іспит, щоб по праву називатися артистами світового класу.
Лейб Співак слухає поради друзів і виїжджає до Італії на два роки. Його кар’єра складається дуже успішно, й він спочатку отримує там бажане місце і стипендію, а пізніше на запрошення знаменитого диригента Артуро Тосканіні волинянин вже виступає два сезони в Італії на сцені театру «Сан -Карло» (Неаполь). В Італії Співак бере собі милозвучний, на італійський манер, псевдонім – Леопольдо Співаччіні. І протягом 1897-1900 років вдало гастролює по італійських містах.
Театр Ла Скала. Використано колаж culturalproject.org
Повернувшись на батьківщину на початку ХХ століття, він з успіхом виходить на сцени, в складі оперної трупи з Петербурга, театрів Києва, Харкова, Баку, Тбілісі та інших великих міст.
З 1909 року Лейб Співак офіційно починає працювати в складі Маріїнського театру в Петербурзі. Проте аби отримати бажане місце роботи, йому довелось піти на суттєві жертви, адже в той час євреїв до «Маріїнки» на роботу не брали. Отож, Лейб Мойсейович Співак ради кар’єри погодився на обряд православного хрещення і прийняв нове ім'я та по батькові – Лев Михайлович. Своє прізвище Співак замінив на прізвище дружини – Сибіряков. Невідомо, чи потім пошкодував він про цей кардинальний крок в своєму житті.
Солістом «Маріїнки», Імператорського оперного театру, тепер вже Сибіряков був із 1909 по 1921 рік. Він завоював публіку завдяки своєму голосу, який порівнювали за силою із віолончеллю та органом. Лев Михайлович виконував партії Івана Сусаніна в опері Глінки, Собакіна в «Царській нареченій» Римського-Корсакова, Дона Базиліо в «Севільському цирульнику» Россіні, Мефістофеля у «Фаусті »Гуно, Рамзеса в« Аїді »Верді.
Лейб Співак уже як Лев Сибіряков в одній із ролей у російських театрах
Активно виступав наш земляк і за кордоном. Наприклад, Бостон почув його листопаді 1910 року в «Мефістофелі» Бойто. У 1911 році він тричі виходив на сцену Ковент-Гардена в ролі Марселя на трьох виставах «Гугенотів».
На початку 1920-х років Лев Сибіряков емігрує із родиною до Польщі. Там він продовжує свою гастрольну діяльність, виступає у багатьох містах Європи і Америки, зокрема, в Лондоні, Бостоні та Берліні.
У 1930-ті роки – він стає викладачем та професором Варшавської консерваторії.
У 1932 році його запрошують на роботу до Монте-Карло, куди він переїхав на кілька сезонів. Лев Співак помер, за першою версією, 1938 року в Варшаві, а за другою – в 1942 році в Амстердамі.
Понад 450 вокальних творів у виконанні Лейба Співака були записані на грамплатівки і досі користуються популярністю по всьому світу.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
