Польський перекладач-масон і його фейлетон про Луцьк 1925

Польський перекладач-масон і його фейлетон про Луцьк 1925 Фото: колаж Олександра Котиса
  1. Новина відноситься до:

Маємо багато цікавих історій, спогадів, історичних та художніх творів, які описують життя лучан в різні віки. Серед усього цього – фейлетон польського письменника, поета-сатирика, есеїста Тадеуша Бой-Желенського, опублікований в журналі «Kurier Poranny» майже 100 років тому.

Значним внеском Бой-Желенського в польську культуру є «Бібліотека Боя» (близько 100 томів), що складається із перекладів французьких класиків. Був членом масонської ложі.

 

Бой-Желенський і Луцьк. Колаж Олександра Котиса

 

Про Луцьк і президента міста Болеслава Зелінського

На початку своєї оповіді автор зазначає, що через недосконалості залізничного сполучення між Львовом та Луцьком він добирався до Дуцька 11 годин, хоча міг би 4, якби не було пересадок. Враження Тадеуша Бой-Желенського від Луцька, що місто було убогіше та менше за Рівне.

Луцьк він називає як типове «plutokratyczno-przemytnicze miasteczko». Плутократія – політичний лад, за якого влада належить найбагатшим представникам панівного класу та «контрабандисти» (пол. przemytnicy).

Автор пише про тогочасних лучан, що «мешканці міста відрізняються видатним місцевим патріотизмом в найшляхетнішому значенні цього слова».

«Тоді в Луцьку найбільше було мови про театр та бурмістра. Про бурмістра говорили, що за походженням він є з міста Сянок, але в душі він є справжнім американцем». Автор згадує той факт, що саме Зелінський був ініціатором створення першого польського театру в місті Детройті, штату Мічиган в США. Саме тому своє бачення як має виглядати луцький театр він «привіз ще з Америки».

Тадеуш Бой-Желенський зазначає, що створення польського театру в місті, де поляки становили меншість, з боку Зелінського було «делікатною справою, яка вдалась». Діяльність Зелінського як управлінця він характеризує таким реченням. «Він дав лучанам бруківку, три артезіанські колодязі, нову залізничну колію та театр».

 

Болеслав Зелінський, президент міста Луцька

 

Автор пише про тогочасні настрої в місті так: «В розмовах, які я вів з лучанами, переважає тон віри, оптимізму та сили».

Про театр в Луцьку

«Театр в місті з’явився без опозиції. Це був перший організований театр на Волині, і з’явився він не в багатому Рівному, а в Луцьку. Щотижня театр їздив на гастролі до Рівного та Ковеля. Луцький театр не викликав ажіотажу в рівнян та ковельчан проте, «niech znają pana!» (нехай знають пана). Театр презентував одну-дві прем’єри на тиждень.

На афішах  луцького театру завжди багато відомих в Польщі прізвищ – Ордон, Меліна… але справжньою душею театру є бурмістр Владислав Зелінський, який навіть присутній був на пробах та репетиціях. На свою інавгурацію театр презентував «Мазепу», костюми були взяті із Львівського міського театру. Постановка мала шалений успіх, тому її повторювали аж 6 разів!».

Про Будинок польських зібрань

«Треба сказати, що в Будинку польських зібрань колишній російський полковник тримає першокласний буфет. В приміщенні розмістилось аж одинадцять офісів різних організацій та товариств. Тут тобі і «Правиця та лівиця», «Сокіл», «Стрілець». Знайшли своє пристанище й спортивні клуби веслярів та фехтувальників. Скоро тут буде ще й бібліотека для загального користування. На кожному кроці можна зустріти молоду симпатичну селянку.

Під час розмови старий російський полковник сказав, що його улюбленим твором є мій «Флірт з Мельпоменою». Можливо, це якось пов’язано із молодицями яких я тут зустрічав? Щовечора в Будинку польських зібрань були дансінги. Троє луцьких євреїв грали популярний танець «shimmy». На танцполі ж витанцьовувало кілька пар бездоганних шовкових панчішок. А як же диверсійні банди в Луцьку, про які говорили у Львові? Як виявилось, все це легенди».

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Реклама

Коментарі

Реклама