Дубенський район багатий на пам’ятки історії, археології та архітектури, оглянути які б було цікаво туристам. Протягом віків у цьому регіоні проживали не лише українці, а й поляки, росіяни, чехи та інші національності, які збагачували своїми традиціями культуру краю. Але історія окремих населених пунктів цього регіону не є ще не достатньо дослідженою, багато цікавих фактів втрачені, забуті з плином часу. Особливо це стосується історії маленьких сіл. На жаль, така тенденція спостерігається по цілій Україні.

Відносно недавно світ побачила книга «Земля Дубенська. Вічний поклик історії» дубенської дослідниця Тамари Дмитренко. Авторка із багаторічним досвідом в сфері музейництва зробила велику справу, в одному виданні вона зібрала інформацію про всі населенні пункти Дубенщини і зуміла це подати в доступному та цікавому для читача форматі.

Книга гарно ілюстрована світлинами, листівками та мапами, які неабияк передають неповторний, можливо, частково втрачений шарм міста Дубно, яким воно було у періоди свого найбільшого розвитку. Оригінальне видання Тамари Дмитренко про землю дубенську вдало доповнюється фото матеріалами та копіями документів з архівних, музейних фондів і приватних колекцій, які здебільшого публікуються вперше. Кожен знайде для себе щось корисне, нове і варте уваги в цій цікавій книзі.

 

 

Розкажіть, коли виникло зацікавлення історією рідного краю? З чого все почалось?

Зацікавленість історією прийшла, коли я стала працівником Дубенського краєзнавчого музею. Для початку потрібно було вивчити текст екскурсії, яка давала загальне ознайомлення з історією Дубенщини.

Чи пам’ятаєте своє перше дослідження про Дубно чи Дубенщину, якого питання воно стосувалось?

Перше дослідження стосувалось краєзнавчої спадщини Лозов’юка Ігоря Дмитровича, людини з особливою долею (випускник Дубенської польської гімназії ім. Конарського, у 1939 р. – закінчив 3 курси Варшавського університету, учасник Другої світової війни, каторжанин сталінських таборів). Усі роки життя збирав старовинні книжки, багато читав і складав історичну картотеку. Про цю унікальну людину я написала доповідь «Віч-на-віч з Лозов’юком» на конференцію Рівненського обласного краєзнавчого музею.

 

 

Коли виникла ідея написати книгу про Дубенщину? Скільки часу зайняла робота над збиранням інформації?

Ідея написати книгу виникла в 1995 році, коли я глибше ознайомилась із нашою історією, досліджуючи архівні матеріали і записуючи спогади старожилів. Майже кожну історичну подію в нашому краї я доповнила новими деталями. Багато відомостей почерпнула з картотеки Ігоря Лозов’юка, яка налічує майже 1000 аркушів. Вивчивши польську граматику, почала перекладати матеріали з історії князів Острозьких, Заславських,Любомирських, Сангушків, других Любомирських, княгині Барятинської і графині Шувалової, які володіли Дубном і замком. Дослідження цих та інших матеріалів зайняло рівно 20 років.

Книга дуже гарно ілюстрована різними зображеннями, мапами та світлинами, які напевно вперше публікуються. Звідки ви брали ілюстрації? Чи є з приватного архіву?

Стільки ж років я збирала фотолітопис Дубна і краю. У 2010 році вийшла моя книга «Дубно. Погляд крізь віки». Це був своєрідний фотолітопис.До нової книги увійшли, крім моїх,фотознімки редактора книги Віктора Луца.

Якою ви вважаєте найцікавішу сторінку з історії Дубенщини?

Я захоплююсь нашою історією і завжди в пошуках чогось нового. Не можу пояснити, що мені цікавіше—історія дубенських храмів чи Дубенського замку, становлення і розвиток міста чи життя національних меншин, величні постатів історії Дубна чи воєнні дії на території Дубна і краю.

 

 

Чи є ще якісь історії з рідного краю, які є «tera inkognito» для вас? Можливо зараз працюєте над якимось дослідженням?

Звичайно, в моєму бутті працівником Державного історико-культурного заповідника м. Дубна я намагалась якомога детальніше вникати в історичні факти, які можна було почерпнути з книг моїх колег-музейників і наукових досліджень викладачів ВУЗів і т.п. Вже тепер я впевнююсь, що вивчати і досліджувати є багато чого. Буду прагнути опрацьовувати доступні мені архіви і фонди.

Які місцевості ви б побажали відвідати на Дубенщині в першу чергу? Які пам’ятки є на вашу думку особливими і вартими уваги?

Першим об’єктом для відвідування є звичайно ж замок князів Острозьких XV століття, який поповнився новими експозиціями і відтвореними виставками зброї та запасів харчів згідно Реєстру скарбів Дубенського замку 1616 року.

 

 

Якою є на вашу думку найдавніша архітектурна споруда на Дубенщині, яка збереглась до наших часів?

Найстарішою пам’яткою історії та архітектури є Спасо-Преображенський монастир XV ст. Цікавим об’єктом є колишній костел бернардинів ,  нині Свято-Миколаївський собор. Саме з нього М.В. Гоголь писав повість «Тарас Бульба» і взагалі з історичної частини нашого міста. Вивчено  також і означено місця трагічних подій в часи німецької окупації. Складається некрополь розстріляних зі слів їхніх вцілілих рідних. По кожній пам’ятці проводяться тематичні екскурсії демонстрацією відео.

 

 

Джерело фото: книга Т. Б. Дмитренко «Земля Дубенська. Вічний поклик

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.