§ Just do it! Олександр Краковський про моду досліджувати свій родовід

Just do it! Олександр Краковський про моду досліджувати свій родовід
  1. Стаття відноситься до:

Дослідження свого родоводу стає все популярнішим в Україні. Хто ми і звідки, чому події в нашій історії відбулися саме так? Відповіді дозволяють інакше поглянути на минуле.

До Луцька завітав активний генеалог-практик, дослідник родоводу, засновник громадської організації «Інститут генеалогічних досліджень» Олександр Краковський. «Хроніки Любарта» поспілкуватись з ним про генеалогію та ДНК-генетику.

 

 

До якого коліна ви дізнались про свій родовід?

– Не дуже коректне питання. Я займаюся генеалогією з 2011 року, досліджую не один рід, а всі, що зміг ідентифікувати. На сьогодні це близько 50 незалежних гілок з різних частин світу. Кожна гілка це окреме дослідження. Деякі гілки сягають 15 століття, деякі 18 століття. Все залежить від збереженості документів. Робота триває постійно.

– Який-небудь цікавий випадок у вас є? Який стався під час пошуків інформації про предків?

– Нецікавих не було. Приблизно двісті, а може й тридцять цікавих. Практично кожна знахідка була несподіваною. В родоводі майже завжди все не так, як ви думаєте.

– А коли вже можна малювати своє генеалогічне дерево?

– Я використовую он-лайн платформу MyHeritage. Вона автоматично генерує різні типи дерев з того, що вже є.

– Спілкуючись з тими, хто самостійно створює своє генеалогічне древо, звертаєш увагу на те, що люди скаржаться на труднощі з отримання запитів з архівів. А де ще можна вести самостійний пошук?

– Слід розділити труднощі саме з доступу до архівів та власне відсутність документів. Якщо є проблеми з доступом до конкретного архіву (заборона копіювання, затягування видачі, ліміти, відмови у видачі справ) – слід звертатись до Державної архівної служби зі скаргою або в суд. Якщо не вдається знайти документи по темі дослідження, то слід включати уяву і розбирати кожну ситуацію окремо.

Олександр Краковський на Громадському радіо

Зазвичай мій алгоритм такий:

  1. Спробувати подивитись більш загальні документи. Наприклад, коли закінчуються метрики, сповідні та ревізькі казки, то для мене дослідження тільки починається. Фонди судів, освіти, казенної палати, магістратів, поліції тощо іноді дають несподівані результати.
  2. Спробувати уявити, чим людина займалась, що відбувалось під час її життя. Можливо, історичні події відобразились на її долі. Відповідні фонди можуть стати в нагоді.
  3. Подумати, в яких ще архівах можуть бути документи з цієї території. Якщо мова йде про Волинь, то багато документів можуть бути в польських архівах. Інтернет, форуми, спілкування дає цікаві підказки. Не слід забувати, що для Російської Імперії була притаманна висока централізація влади. Через це фонди Російського державного історичного архіву в Санкт-Петербурзі є дуже інформативними.
  4. Обов’язково передивитись документи з загальної історії населеного пункту. Дуже часто в них можна знайти згадку або повноцінні документи про предків.
  5. Якщо мова йде про більш сучасні часи, то розмова зі старожилами населеного пункту може дати цікаві подробиці та підказки.
  6. Не слід недооцінювати ресурс родичів, особливо тих, з якими зв’язок втрачено. Старі фотоальбоми, шкатулки, шухлядки можуть містити документи. При чому родичі навіть можуть не знати про це.
  7. Використовуйте найсучасніші інструменти. ДНК аналіз, пошук через MyHeritage може дати цікаві знахідки.
  8. Включіть уяву та дійте!

– Все частіше і частіше чуємо про абсолютно неймовірні успіхи ДНК-генеалогії. Яке ваше ставлення до ДНК-аналізу?

 

– Чудове ставлення. Новітні технології відкривають раніш недоступні можливості. ДНК аналіз сьогодні доступний всім. Стандартний тест коштує приблизно $80. З року в рік кількість людей збільшується, база наповнюється. Ще п’ять років тому це був ентузіазм розвинутих людей. Сьогодні це мейнстрім. Безумовно, через років 10-20 дослідження родоводу буде набагато прогресивним в першу чергу через ДНК-базу. Результати аналізу інтегруються зі всіма родовими базами, що рухає можливості вперед і вперед.

– Які періоді найлегший досліджувані, з точки зору збереження документів, які - найважче?

– XIX-ХХ століття в Україні досліджувати найпростіше через наявність документів, XVIIІ століття ще можливо, а XVII та більш ранішні століття - набагато важче, через брак документів. Вони були, але до нас дійшло не так вже й багато. На відміну від, наприклад, Німеччини, або Англії чи США.

– Чи правда, що в Україні зараз бум на генеалогію?

– Це правда. Більш того, суб’єктивно, я думаю зараз найбільший розквіт за всю історію. Як не дивно, я думаю, все це через радянську владу. Протягом 70 років знати власний родовід, тим більше досліджувати було заборонено. Існувала офіційна пропаганда замість правдивої історії.

Все це відрізняє радянську владу від будь-яких інших. Навіть від нацистів,  бо в Німеччині навпаки, була ціла програма по вивченню власного арійського походження, бути німцем з родоводом було почесно. В демократичних країнах ніколи не було такої проблеми. В більшості країн Європи середньостатистична родина має родові дерева на багато колін та гілок.

Після повалення диктатури СРСР багато людей природньо зажадали знання про власних предків. Особливо це стосується вимушених емігрантів. Сьогодні проблеми з доступом існують лише в декількох архівах України. Доступ до документів більш менш лояльний. Приємно бачити, що кожного року все більше та більше людей звертаються до архівів. Все більше відкривається центрів дослідження. Вже існує конкуренція. Люди звертаються не просто до дослідників, а питають які є напрацювання. Інтернет постійно поповнюється новими дослідження з історії міст та сіл. В цьому процесі держава має щонайменше не заважати.

– Що б ви побажали тим, хто збирається дослідити свій родовід?

– Просто почніть! Just do it!

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Автор: Тетяна Яцечко-Блаженко
Реклама

Коментарі

Реклама