У Луцькому зоопарку оселилася парочка яків

Джерело: ВРД НТУ

У Луцькому зоопарку з’явилось двоє нових мешканців. Він — Яцик, вона – Зірка. Це молода пара свійських яків, поширених у Південній та Східній Азії.  Їх привезли зі звіринця-партнера “Лімпопо”, що на Львівщині.

 

Яки ці домашні. Мають гарні імена, хлопчика звати Яцик, дівчинку  – Зірка, на Львівський мотив, – розповіла директор Луцького зоопарку Людмила Денисенко. – У країні поширення – а це Південна і Східна Азія – цих тварин використовують так само, як у нас, на Волині, худобу: і для м’яса, і для шерсті, і для молока, і як транспорт. В природі лишилися ще дикі підвиди цього яка, але вони різняться і за розмірами і способом життя.

Оселили нових мешканців із роду биків поряд із іншими копитними — валлійськими козами. Сусіди помиряться, переконані у звіринці. Кажуть, парочка вже обживається і спокійно приймає їжу від людей. Це означає, що дорогу і новосілля пережили добре, впевнений годувальник тварин Олександр Кравчук. Він розповідає:

– Це тварини взагалі мирні. До себе підпускають, з ними немає проблем, годуємо як і всіх решту травоїдів – трава, сіно. Поки вони в нас не освоїлись – іде сухий корм, поки вони переведуться на наш раціон, бо в кожному господарстві раціон свій. Поки це трава і сіно, потім будемо вводити корм звичайний. 

Яки – тварини для Луцького зоопарку не нові. 15 років тому тут був представник цього виду — Яша. Він прожив довге, однак одиноке життя у звіринці, бо пару для нього так і не знайшли.

– Ми вже давно хотіли цей вид, – каже Людмила Денисенко.  – Основним плюсом для них є нормальне перенесення наших погодних умов і зими. Для них не треба будувати теплі приміщення. Коли ми почали шукати саме цей вид тварин, звичайно була умова, що ми беремо одразу пару.

 Яцику — 6. Зірка на рік молодша. Тривалість життя тварин – до 20 років. Цікаво спостерігати за ними взимку. Чорні велетні не бояться снігу та холоду, їх захищає густа спідниця із шерсті. Поряд із яками ще є місце. Туди планують оселити хижаків. Швидше за все, це будуть рисі.

FacebookTwitterGoogle+PocketGoogle GmailПоширити

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Реклама

Коментарі

Реклама