Соняшники «зацвіли» на автобусній зупинці у Велимчому

Джерело: Типова Ратнівщина

Буваючи у селах району, щоразу, хочеш цього чи не хочеш, а в очі впадає, в якому стані автобусна зупинка або ж дорожній знак при в’їзді у село. І, буває, що любуєшся, або навпаки, серце крається від побаченого — на стінах різні розписи, нецензурщина, відбитки вимазаних чобіт і сміття кругом, що засвідчує про низький рівень культури, напевно що, наших юних краян.

Нещодавно була у Велимчому. Зупинка – краса. Її  почистили, місцями, де була оббита стіна, – поштукатурили, пофарбували і розфарбували напередодні Дня села. І відтоді кожному перехожому вона посміхається соняшниками, кожного зустрічають із символами України юнка з юнаком на фоні пейзажу села. Аж на душі веселіше стає. Але чи надовго? -  перепитували один в одного велимченці. Бо ж так часто буває: одні творять красу чи добро, інші – руйнують. Хто ж розфарбував автобусну зупинку, поцікавилася у сільського голови Анастасії Павлович.

— Привели у належний стан автобусну зупинку ми якраз до свята села. Пішла назустріч сільській раді вчитель малювання навчально-виховного комплексу  Тетяна Володимирівна Шудрук, яка й розмалювала її, а всі інші роботи зробили два наших земляки, які на обліку у центрі зайнятості. Активно допомагав і пенсіонер Микола Кирилович Савлук. Всім їм щиро дякуємо.  Малюнок всередині зупинки – це емблема «Велимецького євробачення», яке проходило у День села, з написом, який засвідчує початок історії села, рік першої писемної згадки про нього – 1500. Хочеться, щоб наш подарунок землякам оцінили і не зруйнували його.  Тому звертаюсь до велимченців: не зіпсуйте і не зруйнуйте, хай буде гарною автобусна зупинка і милує око кожного перехожого.

І погодьтесь, небагато треба – лише цінувати і берегти зроблене для всіх нас.

Валентина БОРЗОВЕЦЬ

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Реклама

Коментарі

Реклама